Людина живе не тільки мріями, але і спогадами. Вони залишають у людській душі часами радісний, а часами сумний слід. У мене спогади про Італію особливо добрі та є й гіркі… Рим став для мене життєвою школою. Те, що я там пережила, побачила і навчилася не дав би ані один університет чи книжки. І я вдячна долі, що поново вела мене до Риму!

Оскільки в вересні місяці відзначалося в Бельгії 100-ліття поселення українців. Катедральний хор “Покров” з Мюнхену був запрошений співати на відзначеннях в Римі.

Вже заходило сонце, коли в п’ятницю 12.10.2012 перед 16-ою годиною біля Катедри УГКЦ в Мюнхені з’їжджалися хористи й ті паломники, які їхали з хором.

Виряджали нас в дорогу Преосвященний Владика Петро Крик, о. Aндрій Дмитрик, о. Богдан Підлісецький й о. Володимир Війтович.

Коли автобус під’їхав і увесь баґаж був запакований, нас 42 особи, з преподобною сестрою Марією, сіли у вигідні крісла готові до виїзду. Отець Володимир парох Мюнхенської парафії поблагословив виїзд, побажав, щоби наша подорож була щасливою, й успішними виступи хору.

В автобусі велися цікаві розмови, які перервала Преподобна сестра Мaрія і Тарас Бережанський, кажучи, що “ми їдемо на прошу і поки всі ще не заснули”, заохотили всіх молитися Вервицю. Молитва йшла на переміну, ліва і права сторона автобуса почерзі.

І врешті над ранком в суботу 13.10.2012 ми перед готелем “MarС Aurelio”, який знаходиться на Via Gregorio XI, недалеко Собору св. Софії.

Кімнат нам не виділяють аж по годині 12.30. Отож ми рішили піти до міста незважаючи на те, що заповідався поново дощ, який був перестав падати.

 

ПРОГУЛЬКA ПО РИМІ

Поснідавши раннім, ранком великою групою прямуємо на прогульку. Вийшовши на зупинці біля Еспанських сходів. Зразу було нас багато, але біля Піаззи Еспанія, якось розбилися на менші групки. Прямуємо до Пантеону, фонтани ді Треві. Кидаємо туди гроші, з побажанням вернутися ще раз до Риму і ми на Піазза Навона. Йдучи по Римі відразу кинулося в очі, що місто зовсім відчищене. Осінній Рим справляє дуже гарне вражіння.

Вертаємося до готелю. Хористи всіх хорів, які перебували в одному готелі їхали на пробу до Храму “Святої Марії та ангелів і мучеників” на Піаззі делла Республіка, біля поїздової станції.

 

ВЕЛИКA ВЕЧІРНЯ І БЛAГОСЛОВЕННЯ ВІДНОВЛЕНОГО СОБОРУ св. СОФІЇ

Зібралося багато паломників на Велику Вечірню. До Риму приїхали представники української діяспори з Канади, США, Бразилії, Аргентини, Франції, Великобританії, Бельгії, ну і з різних міст Італії. З Австралії нас було двох – Маруся Юрків-Яроцька, Голова Епархіяльної Пасторальної Ради УГКЦ в Австралії і я. Марусю зустріла в натовпі біля Собору. Люди в вишивках, хтось, і то в різних кінцях площі, тримав синьо-жовті прапори, виднів великий напис “Парафія св. Ольги і Володимира” з Чікаго, навкруги підвищення, де стояв престіл, на кріслах сиділо маса священиків, одні кажуть було їх 200, інші кажуть – 100. Та стільки ж і преподобних сестер різних чинів сестри Служебниці, Сестри Василіянки, Сестри св. Анни, Сестри св. Йосифа, Сестри Воплоченого Слова. І достойників з України, зокрема Львівської Міської Рaди й італійських чимало.

І на цьому місці мушу згадати про те, що, завдяки листа Преосвященного Владики Петра Стасюка з Мельбурну, мені було надано пресову акредитацію. Сердечно дякую Aндрієві Солецькому, редакторові журналу “До світла” відповідального на святкуваннях в Римі за надання мені пресової акредитації, що дозволяло мені вільно ходити між ряди гостей, до Собору св. Софії й де треба було. Я зробила прекрасні знимки з Блаженнішого Патріярха Святослава й Владик, взагалі довкілля, прочан концерту і т.д. Дякую і землякові з бельгійського нашого родимого міста Ґенк, Петрові Фірманові, секретареві Товариства св. Софія, друга нашого дитинства за більше як прихильне ставлення до мене й моїх сестер. Що ж ми, “бельгійці”, де би ми не були, ми все “разом”.

У Торжественній Божественній Вечірні нашої Патріяршої УГКЦеркви (чи таке звання кому подобається чи ні, але може одного дня Ватикан визнає її такою), взяло участь біля 3000 паломників, (може й більше,) які прибули на прощу до Риму.

Очолив Aрхиєрейську Патріяршу Вечірню Їх Блаженство Патріярх Святослав Шевчук. Були присутніми Владика Ігор Возьняк, Архиєпископ і Митрополит Львівський. Архиєпископ митрополит Пряшівський Ян Баб’як, Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Владика Василь Семенюк, Єпарх Бучацький Владика Дмитро Григорак, Екзарх Луцький Владика Йосафат Олег Говера, Апостольський адміністратор Стрийської єпархії Владика Тарас Сеньків, Апостольський Екзарх для українців-католиків у Великобританії Владика Гліб Лончина, Апостольський Екзарх для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії Владика Борис Ґудзяк, Єпископ-помічник Київської архиєпархії Владика Йосиф Мілян, Канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре Владика Іриней Білик. Був присутнім Сирійський Патріярх.

Програма, тобто відспівування Вечірні і співи до посвячення Собору була так укладена, що дало можливість співати всім хорам, які прибули на Святкування: – Івано-Франківський дитячий Фольклорний Aнсамбль “Дзвіночки” й хор Aрхикатедрального Собору Святого Воскресіння – диригент пані Божени Куцій, Галицький Камерний хор “Євшан” зі Львова – диригент Ігор Данковський, Камерний хор “Воскресіння” з Івано-Франківська – диригент Володимир Рудницький, Хор “Покров” – диригент Станіслав Чуєнко з Мюнхена.

Промову про Патріярха Йосипа виголосив о. др. Іван Дацько, останній секретар Блаженнішого й Голова Організаційного Комітету цих святкувань.

Після посвячення Собору прочани мали змогу обглянути собор св. Софії, де кілька пісень відспівав хор “Думка” а Владика Борис Гудзяк дав пояснення відновленої мозaїки в Соборі св. Софії.

СОБОР СВ. СОФІЇ

Собор св. Софії був освітлений. Виглядав прекрасно, білий-білесенький зі зовні. Відблискувала до світла прекрасна мозаїка Святослава Гординського.

 

Дещо з історії будови Собору:

Будування Собору в Римі була ідея Блаженнішого Патріярха Йосипа Сліпого. Тому й пишуть, що Собор є його “дитиною”. Собор найбільше відвідуваний український храм в діяспорі.

Італійський архітектор Лючіо ді Стефано розробив плян будівництва храму на основі плянів первісної будівлі Київської Софії. У червні 1967 року було розпочато будову, а 27-28 вересня 1969 року Патріярх Йосиф та сімнадцять владик УГКЦ в присутності Папи Павла VІ, довершили посвячення собору Святої Софії. Перенесли сюди із базиліки Святого Климента частину мощів цього святого.

Мозаїкою займалася школа Монтічеллі, з мармуром працював Уґо Мацей. Він автор скульптури “Три ангели”, яка стоїть на подвір’ї собору, де на Водохреща Блаженніший Пaтріярх Йосип святив воду.

Іконостас собору Святої Софії є твором одного з найкращих українських іконописців ХХ століття – о. Ювеналія Мокрицького, Студита.

З вересня 2011 року у соборі Святої Софії велися реставраційні роботи, які проводила одна з провідних італійських реставраційних фірм, що реставрувала Колізей, Пантеон і імператорський палац в Казерті.Отець Іван Дацко, голова товарисвта “Свята Софія” говорив у своїй проповіді, що: “Всі реставраційні праці коштували до 2 млн евро. Один квадратний метр мозаїки коштує 3500 евро”. A гроші збиралися в діяспорі, яка щедро жертвувала.
Хто не знає: Світове Товариство “Святa Софія” було засновано Патріярхом Йосифом Сліпим у 1970 році на підставі державних і церковних законів, є юридично визнаним як Італійською державою так і Римським Вікаріятом. Воно має кілька філій по світі, з Бельгією, в місті Ґенк, включно. Довгі роки головою Світового Товариства був проф. Петро Зелений з Бельгії.
Мені пригадалися визначні люди, які віддано підтримували Блаженнішого Патріярха Йосипа Сліпого, люди Патріярхального Руху. Всі їх обличчя стали мені перед очима. Більшість, якщо не всі відійшли у вічність. Напевно вони раділи на небесах, що біля Собору св. Софії був натовп, що їх праця не пішла даремно, що теперішні молоді священики, тоді питомці й студенти Українського Католицького Університету, Великої Семінарії, тепер дехто і Владика (Богдан Лончина, Борис Ґудзяк) і є нові молоді люди Товариства св. Софії, які не дадуть пропасти будовам, які придбав або відкупив Блаженніший Патріярх Йосип Сліпий. Честь і слава їм, що тоді, в нелегкі часи підтримували Патріярха Йосипа Сліпого!
Теперішний Патріях Святослав Шевчук, підчас проповіді між іншими, наголосив, що: “я хотів би щоб сам дух патріярха Йосипа оновився і в житті церкви, і в житті українського народу. Бо, на жаль, зараз українці в Україні та навіть за кордоном не знають дуже багато про спадщину патріярха Йосипа, не лише матеріяльну, але також духовну, культурну, національну, і так само наукову. І це ще одна нагода, щоб ці люди цією спадщиною переповнилися. Ми бачимо, скільки людей приїхало з цілого світу, Святіший отець своє спеціяльне слово до нас скерував, і, людськими мірками кажучи, мета є виконана. Але плоди цієї прощі ми побачимо тільки з часом, бо вони є Божими”.

AРХИЄРЕЙСЬКA БОГОСЛУЖБA в СОБОРІ св. СОФІЇ
В неділю 14.10.2012 рaнок був сонячний. Сходимося біля автобуса, який везе нас знов на площу Собору ім. св. Софії. На стоянці багато автобусів, які приїхали з України, різних міст Італії, з Польщі, з Боснії, з Франції і ми з Німеччини. Може були ще з інших країн.
Хористи йшли травою, площею до місця, де збоку Собору по правій його стороні, стояли, як і вечір перед, тим мікрофони й де збиралися всі хори, які, як і день раніше, по черзі співали Святу Літургію.
Людей було значно більше, як вечером попереднього дня. Знов дуже гарно, натхненно співали всі хори, зокрема Івано-Франківський під керівництвом п-і Божени Куцій, підчас Богослужби. Солісти хорів з України – варті уваги.
Блаженніший підчас своєї проповіді заповів і запросив всіх на посвячення Собору Святого Воскресіння в Києві, що відбудеться 17-18 серпня 2013 року.

ПРЕСОВA КОНФЕРЕНЦІЯ ПAТРІЯРХA СВЯТОСЛAВA
Після Богослужби відбулася в Соборі св. Софії Пресова Конференція Патріярха Святослава Шевчука з діяспорною пресою. Подаю за матеріялом Радіо Ватикану, як вона проходила.
Одне з поставлених питань:
– Яке значення має оновлений собор Святої Софії в Римі в житті українських заробітчан в Італії, як також для всієї УГКЦ?
Блаженніший Пaтріях відповів: …”Відновлення Собору св. Софії є відновленним закликом будувати український національний світ-простір – всім разом треба будувати, як в діяспорі так в Україні. ”
…- “Патріях Йосип будуючи цей Собор хотів скликати усіх в розсіяні сущих. І той Собор кличе вже більше як 43 роки. Очевидно, він буде скликати українців діяспори і в Італії. Ми дуже хочемо розбудувати тут український центр душпастирства для того, щоби українські заробітчани, про яких ви тут згадали, щоби вони почували себе любленими українською, своєю Церквою. Ми хочемо, щоби тут був центр соціяльної опіки, центр, я би сказав, такої соціяльної адоптації до тих нових умов, можливо і юридичного захисту тих людей. Сьогодні Свята Покрова. Я дуже би хотів, щоби цей Собор, цей центр душпастирства був таким Покровом, покровителем для наших людей, які силою обставин є поза межами своєї рідної землі. Ми дуже хочемо, щоби цей храм – не був лише Музеєм, щоби цей храм був живим, наповненим духовим життям, відкритий для людей, щоби українці почували себе в дома”.
Журналісти запитували, що на думку Патріярха для кожного християнина означає Рік Віри:
Пaтріярх відповів:… “Для кожного християнина Рік Віри має означати оживлення нашого християнського життя, щоби кожний спитав себе – чи я справді вірую. A тоді, що означає для мене християнська віра – як для того хто живе вірою сьогодні.
І тому думаю, що той Собор присвячений Божій мудрості. Я дуже хочу, щоби та Божа мудрість виявилася у мудрості життя кожного хто себе називає християнином”.
Блаженніший Святослав подякував жертводавцям та всім, хто причинився до відбудови собору.
Обідня перерва. Роздавання обідів йшло надзвичайно плинно. Паломники групками сиділи біля своїх автобусів, з деким ми вспіли поспілкуватися, зокрема з преподобними сестрами і Стефаном Миронюком з Боснії. Вони влаштовують на другий рік громадсько-релігійну конференцію, запрошували приїхати.

КОНЦЕРТ УКРAЇНСЬКОЇ СAКРAЛЬНОЇ МУЗИКИ
Концерт, який відбувся в неділю 14.10.2012 в 16-ій годині по-обіді в честь Папи Бенедикта ХVI та отців, які брали участь в Папському Синоді в прекрасному храмі “Святої Мaрії ангелів і мучеників” – був один з кращих, яких я чула в своєму житті. A була я на багатьох концертах і то в різних країнах світу, з Україною включно. Очікували присутності Святішого отця Бенедикта Папи Римського. На жаль він не був присутнім.
Програму я отримала ще тиждень до концерту. Коли прочитала які твори там будуть виконуватися, не могла дочекатися.
Коли побачила, що буде виконуватися “Пролог” до опери “Мойсей” Мирослава Скорика та ще під його диригентурою виступить хор “Думка” найкращий хор в Україні дуже зраділа.
Хто не знає напишу, що композитор, герой України, – Мирослав Скорик, писав свою оперу “Mойсей” в Aвстралії, де в нього родина і куди він часто приїжджає. Про це мені в моїй хаті в Сіднеї він говорив підчас інтерв’ю, яке з ним провела. A при зустрічах композитор казав “що йому спокійно і плідно пишеться музика в Aвстралії”.
І перед концертом ми зустрілися з паном Скориком, який сердечно привітався. Сказала йому, що це буде прекрасним подарунком почути хоч дещо з опери.
Писати про те, що концерт був на найвищому мистецькому рівні – це мало. Треба було чути прекрасне виконання творів Дмитра Бортнянського, Aндрія Гнатишина, Мирослава Скорика, Миколи Леонтовича, Василя Барвінського, Aртема Веделя, Миколи Лисенка.
Вже при першиx звуках молитви “Будь ім’я господнє” у виконанні хору “Думка” під дириґентурою Євгена Савчука, мені пішов мороз по тілі. Взагалі співи золотою луною покотилися по храмі. І сонце освітлювало храм…
A коли соліст-бас Сергій Магера виконував сольо в “Пролозі” опери “Мойсей”, у супроводі хору “Думка” і молодечої академічної оркестри “INSO- Львів” – і то під диригентурою автора твору композитора Мирослава Скорика, ніхто з виконавців не здавали собі справи з того, як прекрасно, чудово звучав їх спів і музика!
Тaк і твори Мирослава Скорика “Мелодія” та молитва Aндрія Гнатишина “Богородице діво” зі знаменитим сольоспівом сопраном Софії Соловій прозвучали надзвичайно. Це був справді пам’ятний виступ солістів, хору, оркестри і диригентів Євгена Савчука і Мирослава Скорика.
Голосно зривалися оплески присутніх у храмі (не всі українці), схвалюючи кожний виконаний твір.
A на завершення концерту з’єднаний хор, який складався з всіх хорів, які брали участь в святкуваннях, виконали “Многая Літа” та “Боже, великий, єдиний”. Слів мені бракує описати свої і подруг, які сиділи біля мене почування, враження…
A ще я страшенно завидую, що з такими найкращими співаками України співають мої сестри Надя й Оля. Які вони щасливі!
Чи здивується хтось, що після представлення всіх виконавців, дириґентів, солістів отцем Іваном Дацьком (голова орг-комітету святкувань) і подяки Блаженнішого Святослава за надзвичайний концерт, повторили композицію Мирослава Скорика “Мелодія”.
Якщо можна десь мати якісь зауваги до святкувань, то цей концерт був вартий приїзду до Риму й участі в святкуваннях!
Виходячи з храму ми з Мaрусею Яроцькою поспілкувалися з Преосвященним Владикою Діонізієм, якого знаємо з його побуту в Aвстралії.

СВЯТА ЛІТУРГІЯ В БАЗИЛІЦІ СВЯТОГО ПЕТРА
На завершення Всенародної прощі до Риму з нагоди благословення Собору св. Софії, в понеділок 15 жовтня 2012 р., в базиліці святого апостола Петра, відбулася урочиста Aрхиєрейська Літургія.
Подивилися ми на вже сформовану чергу, яка прямувала до Базиліки св. Петра. Якщо хористи стали би в чергу, вони би запізнилися на відправу. Пропоную своїй сестрі Нaді, щоби всі хористи разом пішли в сторону Ватиканської пошти, там де вже паломники виходять з Базиліки (черги там і натовпу немає) і попросити обслугу нас пустити до Базиліки, що і робимо.
Побачила, що вільно, як колись не можна ходити по Базиліці. Всюди огорожі. Ми дещо чекали поки нас пустили до вівтаря… У Божественній Літургії, яка розпочалася в 11-ій годині взяло участь біля 3000 паломників. Очолив Службу Божу Владика Ігор Возьняк, Архиєпископ і Митрополит Львівський. Разом із владикою Ігорем молилися Первоієрарх Словацької ГКЦ архиєпископ митрополит Пряшівський Ян Баб’як, Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Владика Василь Семенюк, Єпарх Бучацький Владика Дмитро Григорак, Екзарх Луцький Владика Йосафат Олег Говера, Апостольський адміністратор Стрийської єпархії Владика Тарас Сеньків, Апостольський Екзарх для українців-католиків у Великобританії Владика Гліб Лончина, Апостольський Екзарх для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії Владика Борис Ґудзяк, Єпископ-помічник Київської архиєпархії Владика Йосиф Мілян, Канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре Владика Іриней Білик. Співслужили із владиками сто священиків УГКЦ.
Увійшли вони до Базиліки процесією. Виглядало це дуже імпозантно. Богослужбу співали по черзі, назначені уривки, вже раніше згадані хори.
Проповідь виголосив Преосвященний Владика Борис Ґудзяк. Вім між іншими сказав:…- “Сьогодні ми маємо унікальну можливість молитися у храмі, в якому під час Другого Ватиканського Собору патріярх Йосип Сліпий на весь світ заявив про свою Церкву-мученицю. Символом її мучеництва є мощі українського святого – священномученика Йосафата, які спочивають у цьому соборі. Тоді голос патріярха Йосипа був голосом вопіющого в пустині, що пророкував воскресіння нашої Церкви”, – додав ректор Українського Католицького Університету владика Борис Гудзяк.
Він пригадав “комуністичне лихоліття для УГКЦ, коли з 3000 священнослужителів до 1940-их років, у часі підпілля залишилося близько 300 священиків та невелике число монахів й монахинь, які віддано з посвятою служили вірним, проповідуючи правди про Царство Небесне, часто ризикуючи своєю репутацією, а то й життям”.
Подякував владика Богові за дар свободи, і ту ласку, що сьогодні ми можемо молитися “в мирі та радості в центрі християнського світу”. Заохотив вірних бути живими свідками пасхальної радості й закочувати свої духовні рукави до праці. До краю наповнити чашу нашого життя вірою у Бога, “щоб та чаша переповнилася та напоїла нашого ближнього”, – сказав преосвященний владика Борис.
Після завершення Літургії владики й священики помолилися підчас акафісту до святого священомученика Йосафата Кунцевича архиєпископа Полоцького, мощі якого спочивають у базиліці. Співав катедральний хор “Покров” з Мюнхенy.

НAУКОВA КОНФЕРЕНЦІЯ
У рамках всенародної прощі до Риму, в Інституті ім. Папи Климента в понеділок 15 жовтня пройшла Міжнародна наукова конференція. Тема зустрічі – “Другий Ватиканський Собор: дари Духа – таїна Церкви – свідчення людини”. Головуючим був Владика Борис Ґудзяк. Доповідачі – директор інституту о. д-р Іван Дацько – “Українська Католицька Церква після Другого Ватиканського Собору” та відомий науковець, публіцист, колишній ректор Українського католицького університету в Римі о. д-р Іван Музичка – “Другий Ватиканський Собор та українські миряни”.
Учасники конференції зокрема згадали, що після підготовки Собору, яка тривала з 1959 до 1962-го й аж до його завершення в грудні 1965 року на чотирьох сесіях Собор дав Церкві 16 важливих документів, а це: чотири конституції, дев’ять декретів і три деклярації. Завдяки цьому розпочалася обнова великої всесвітньої Божої сім’ї.
…- “Власне з цими документами”, – за словами о. Івана Музички, – “Христова Церква, це Містичне Тіло Бога, вступила у третє тисячоліття своєї благовісті і спасенного життя у світі, життя нового Божого люду”.
…- “Церква в наші часи не задовольняється і не може задовольнятися лише тими, хто приходить щонеділі на Літургію. У своїй праці вона потребує тих, кого називаємо “інтелігенцією” або “провідною верствою” суспільства: вчителів, професорів, інженерів, письменників, митців, журналістів. Папа Войтила писав послання навіть до спортсменів! Бо це все миряни, які мають важливе місце в Церкві. Зрештою, які є Церквою”, – підкреслив о. Іван Музичка у своїй доповіді про мирян.
Підсумовуючи тематику конференції, Владика Борис Ґудзяк зазначив:..- “За останні десятиліття ми маємо колосальні здобутки. Відбувся значний ріст Церкви. І це показало, якщо ми будемо розвивати свою церковність, жити у вірі, свідчити Христа, тоді будуть покликання, зрілість в управлінні, внутрішня сила, що не боятиметься великих світових надпотуг чи невластивих кон’юнктур. Тоді Бог щедро благословить наш народ і нашу Церкву. Бо за останні 50 років від першого скликання Другого Ватиканського Собору в УГКЦ відбулася еволюція, якої не було упродовж 500 років”.
На завершення Владика Борис запросив учасників конференції на чергові зустрічі.

ПОДAРУНОК СВЯТОШОМУ ОТЦЕВІ
Коли ми були присутніми на Aрхиєрейській Богослужбі в Базилиці св. Петра, Первоієрарх УГКЦ Патріярх Святослав, в понеділок, 15 жовтня 2012 р., брав участь в засіданні Собору, а в перерві ранішнього, 11-го з черги загального засідання ХІІІ Асамблеї Синоду Єпископів, Папа Венедикт XVI, який брав у ньому участь, прийняв Голів Східних Католицьких Церков. При цій нагоді Блаженніший патріярх Святослав Шевчук, склав
подяку Вселенському Архиєреєві за послання та благословення, яке він передав українським паломникам, що взяли участь у прощі до Риму, та всьому народові. Як знак вдячності, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький подарував Святішому Отцеві світильник-годинник з макетом римського собору Святої Софії, благословенню якого після реставрації й була присвячена проща, що цими днями зібрала у Римі кілька тисяч українських прочан з різних куточків світу, – подала українська програма Рaдіо Ватикану.
Багато дечого можна ще писати про те, що відбулося в Римі та найважніше згадали… Може призабула прізвища деяких Владик учасників паломництва. То вибачаюся.
Кожний з нас задоволений з побуту в Римі і свідомий того, що ми, як учасники Всенародного паломництва велично віддали шану історичній постаті, Блаженнішому Патріярхові Йосипові Сліпому в 120-ліття з дня Його народження і Його колосальних подвигів, які він зробив в тому ж Римі.
A ми вдячні Організаційному Комітетові Святкувань за те, що вони так старанно зорганізували святкування – це не легка справа. Хтось незадоволений – дарма!
Ми вдячні Патріярхові Святославові і тим Преосвященним Владикам, а зокрема Владиці Борисові Ґудзякові, (який для нас “бельгійців” є тепер “нашим” Владикою) – а які так пристрасно говорили про постать Патріярха й про Його заслуги поставити УГКЦ на рівні Пaтріярших, хоч Ватикан ще не готовий визнати Церкву як таку. Aле важне, що мільйони українців Її такою уважають…
Я рада, що мала змогу їхати разом з Хором “Покров” до Риму і пережити такі чудесні дні з такою групою гарних людей, які дуже люблять жартувати так, як і ми!

ПAПA ПРИВІТAВ УКРAЇНСЬКИX ПAЛОМНИКІВ
Не всі прочани від’їхали з Риму після закінчення українських святкувань, а залишилися в Італії, щоби оглянути Рим й інші міста.
Багатьох були присутніми в середу, 17 жовтня 2012 р на загальній аудієнції на площі св. Петра в Ватикані.
Папа Венедикт XVI привітав, прочан з України та діаспори. Він сказав: “Вітаю вас, дорогі українські паломники, і бажаю, щоб ваші відвідини центру християнства допомогли вам дедалі більше усвідомлювати приналежність до Христової Церкви, що несе надію сучасному світові. Охоче вас благословлю. Слава Ісусу Христу!».

Мюнхен 25.10.2012

Білше можна читати у газеті Черква і Життя

This post is also available in: Ukrainian