У той час якийсь чоловік приступив до Ісуса і, припавши йому до ніг, каже: Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити. Роде невірний та розбещений, – відповів Ісус, – доки я маю бути з вами? Приведіть мені його сюди! Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; і юнак видужав тієї ж хвилі. 19. Тоді підійшли учні до Ісуса на самоті й спитали: Чому ми не могли його вигнати? Ісус сказав їм: Через вашу малу віру; бо істинно кажу вам: коли матимете віру, як зерно гірчиці, скажете цій горі: перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого. А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом. Як вони зібралися в Галилеї, Ісус сказав до них: Син чоловічий має бути виданий у руки людям, і вони його уб’ють, але третього дня він воскресне. І вони тяжко зажурились. ( Мт 17, 14-23)

Євангеліє від Матвія дає нам дуже хороший урок про християнство та наше суспільство. Ви завжди чуєте у церкві, що завдяки вірі наша громада, родини, люди разом із землі прямують до вічного життя у раю.

Читайте також:

Сьогодні Ісус говорить нам, що єдиним способом зрозуміти це є через «молитву та піст». Нам слід про це подумати.

З часів Адама і Єви, від самого створення світу, завжди існували диявол, війни, пандемії, бідність, голод, біженці, хвороби та смерть. Багато добрих людей намагалися вирішити ці проблеми, але нашим людським проблемам немає кінця.

Учні Христа звернулися до нього і представили цю проблему, яку ми маємо сьогодні. Чому ми не могли оздоровити хвору дитину. Батько хворої дитини також хотів знати, чому учні не допомогли. Він звернувся до Ісуса щоб оздоровити хлопчика.

Коронавірус вчить нас, що одна людина не в стані розв’язати кризу, ми маємо це зробити разом, цілим містом, цілою країною разом працювати для цього. Карантини є формою посту.

Ісус сказав «Приведіть його до мене». Ісус звертається на лише до батька дитини, а до усіх людей на землі, «прийдіть до Мене». Ми усі разом мандруємо на тому самому світі і маємо однакові проблеми. Лише наша єдність та віра у Христа може розв’язати цю проблему. Ісус спитав батька «Ти віруєш?». Після того, як Ісус оздоровив хлопчика, учні прийшли до нього та запитали «Чому вони не могли вигнати того біса?», а Ісус відповів «Його можна вигнати лише молитвою та постом».

Вас, можливо, дивує така відповідь адже у нашому сучасному світі ми вирішуємо проблеми через планування та дії.

Молитва та піст не є сучасними засобами. У своїх молитвах ми просимо про особисте напр. здоров’я, втримати чи знайти роботу, тощо. Навіть коли ми постимо, ми робимо це ніби щоб задовольнити Господа.

Це не те, про що Бог нас просить. Церква також не говорить про молитву та піст у такий спосіб. Ісус навчив нас молитися. Він навчив нас говорити, «Отче наш», «Дай нам», «Прости нас», а не «Мій отче», «Дай мені», «Прости мене».

Ми не можемо бути щасливими якщо поруч нещасливі люди. Ми молимося за усіх.

Природа християнської молитви є суспільною. Ми не можемо бути щасливими якщо поруч нещасливі люди. Ми молимося за усіх.

Це стосується і посту. Ми робимо це не для того щоб показати наскільки ми є побожними. Ми постимо, та утримуємося від певних важливих речей в житті (їжа) щоб навчити себе дисципліни, щоб зрозуміти, що ми є частиною громади, родини, Церкви. Піст це наука, яка нам потрібна щоб відкрити свої очі у вірі перед усіма нашими братами та сестрами у Христі.

Молитва та віра не існують для того щоб Бог нас краще сприймав, а для того, щоб ми відвернули свою увагу від себе та нашої любові до світу та звернули її на Бога. Щоб ми побачили, що Церква, є втіленням Христа на землі.

Коронавірус вчить нас, що одна людина не в стані розв’язати кризу, ми маємо це зробити разом, цілим містом, цілою країною разом працювати для цього. Карантини є формою посту.

Ми усі можемо сказати, «я вірю», «допоможи моєму невірству».

This post is also available in: English