Мт 21: 33-42

За кілька днів перед страсним тижнем, Ісус розповів своїм апостолам притчу про господарів, які мали обов’язок доглядати виноградник і розповідає як вони побили, і вбили слуг, висланих власником виноградника щоб зібрати плоди.

Вони вбили єдиного сина власника виноградників. Ісус спитав їх: «Що, на вашу думку, власник виноградника зробить з доглядачами коли повернеться у виноградник?» Це притча про Ісуса Христа самого, бо він є єдинородний син і ми є робітники виноградника.

Апостоли відповіли так, як би самі вчинили. Так, як би відповіло більшість людей. Вони сказали, що власник знищить усіх доглядачів.

 Читайте також:

Відповідь апостолів відображає світогляд тих, хто не розуміє істинної природи Бога. Вони б мали знати краще, бо вже були з Христом три роки. Проте, їх відповідь свідчить, що вони ще не навчилися нічого від Ісуса.

Подібну проблему має сучасний світ. Ми є хрещеними християнами, проте, думаємо та діємо наче ми не маємо впливу Ісуса Христа. Ісус є ідеальним образом самого Бога. Ми маємо його серйозно сприймати.

Апостолам та усім нам не легко пізнати Бога бо ми маємо своє розуміння Бога. Ми не можемо його бачити бо думаємо, що ми знаємо як він виглядає. Ми не чуємо його, бо ми настільки впевнені, що знаємо його голос та що він скаже.

Св. Іван Хреститель говорить нам, що лише у молитві ми відкладаємо свої думки та починаємо відкривати Бога який він насправді є.

Саме цьому апостоли невірно відповіли. Вони ще не навчилися молотися в тиші та слухати Господа.

Господь відплачує грішникам не помстою, як думають апостоли, а прощенням. Саме цьому Ісус помирає на хресті. Щоб врятувати злих господарів. Ісус діє протилежно до того, що звичайні люди від нього очікують.

Притча про виноградаря яскраво показує яким є Господь. Над цією притчею варто подумати.

Господь дуже щедрий для усіх нас. Господь дає нам роботу, але він також дає нам мету. Виноградник, який ми маємо є довершений. Там є все. Він дає нам життя – чудовий світ. Він дає нам здібності.

Господь довіряє нам. Він йде та залишає все на нас. Не має жодних обмежень. Ми маємо свободу. Ми маємо свободу вибору.

Господь терпеливий. Все, що він хоче це щоб ми молилися з любов’ю та вірою. Проте, ми знову і знову йому відмовляємо.

Проте, незважаючи на його любов, довіру, щедрість та терпеливість існує попередження.

Для тих, хто не хоче прийняти та служити Богові прийде судний день.

Наскільки благословенними ми б були почути: «Отче, прости їм, бо не відають вони, що творять» (Лука 23:34)

Лише в молитві ми можемо відчути присутність Господа, що він чує нас, спасе нас, та дозволить нам бути з Ним в його Царстві.


Бог посилає Свого Сина

33 «Послухайте ще одну притчу. Був собі один чоловік, який посадив виноградник. Навколо нього поставив огорожу, викопав яму для чавильні й звів башту. Потім здав виноградник в оренду та й поїхав собі мандрувати. 34 Як настала пора, він послав слуг до виноградарів по свою частину врожаю. 35 Але орендарі схопили їх: одного побили, другого вбили, а ще одного закидали камінням. 36 Ще раз господар послав слуг своїх, та вже більше ніж уперше, але й з тими вчинили так само. 37 Нарешті послав він до них свого сина, міркуючи: „Вони неодмінно поважатимуть сина мого!” 38 Та побачивши господаревого сина, орендарі сказали одне одному: „Це — спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!” 39 Тож вони схопили сина господаря, викинули його з виноградника і вбили.

40 Коли власник виноградника прийде туди, що йому зробити з тими орендарями?» 41 Тоді головні священики й старійшини відповіли Ісусові: «Він, неодмінно, вб’є тих злих людей, а виноградник здасть іншим орендарям, які сплатять його частку, коли настане час збирати врожай».

42 На те Ісус сказав: «Хіба не читали ви у Святому Писанні:

„Той камінь, що будівельники відкинули,
    став наріжним каменем.
Так Господь зробив,
    та дивовижно це для нас”.

This post is also available in: English