Сьогоднішнє Євангеліє (Лук 8, 41-56) говорить про невеликий жест, який є надзвичайно важливим і має дуже потужну дію. Можливість торкнутися когось.

Ісус оздоровив та поблагословив жінку бо мав змогу торкнутися її.

У Біблії (Івана 10:28) ми читаємо, що ми отримаємо благословення якщо будемо тримати руку Господа. Ми читаємо, «мої вівці чують мій голос і я дам їм вічне життя, і ніхто не забере їх з моїх рук».

Читайте також:

Ми знаємо, що одна з найважливіших речей, яку мати може дати своїй новонародженій дитині це дотик. Сила будь яких людських стосунків у тому, що ми можемо триматися за руки. Усі діти люблять обійми.

Хвора жінка знала, що дотик Ісуса вилікує її.

Відомо, що якщо людина не може навіть дивитися на когось це дуже велика проблема.

Коли ми помираємо, найбільшу підтримку дає можливість тримати за руку когось, кого ми любимо. Молитва та єлопомазання дають впевненість, що Господь тримає за руку того, хто готується до життя після життя.

Дуже сумно коли ми чуємо, що ми надто заняті щоб потримати когось за руку.

У сьогоднішньому Євангеліє ми бачимо як Ісус поспішає до дівчини, яка помирає. Проте, він знаходить час щоб поговорити з жінкою та оздоровити її. Він робить так, щоб вона відчувала себе центром всесвіту. Він проводить час з нею коли, дівчина, якій він хотів допомогти помирала. Ми бачимо, що усім нам потрібне Боже благословення щоб видужати ти жити в милості.

Суть християнства наблизити людей до Господа. Саме цьому церква робить те, що ми бачимо у її служінні людям.

На світі так багато людей. Багато з них дуже страждають. Дуже багато живуть у гріху. Господь та Церква допомагають бо не хочуть щоб їх охопив відчай.

Тож як Церква може допомогти знайти дотик Бога?

This post is also available in: English