24 травня владика Микола Бичок вилeтів з Києва до Австралії на служіння для наших вірних в єпархії верховних апостолів Петра і Павла в Австралії, Новій Зеландії і Океанії.

Коли поглянути на сторінки Святого Письма, то життя Ісуса та його учнів постійно було в русі. Євангелист Матей в 10 главі дуже виразно подає мету дороги апостолів: «Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне – близько…» (Мт.10,7).
Читайте також:
Цей заклик Христа про проповідування Царства Небесного, був для мене немов світильник, який показував, що я маю робити. Всім відоме почуття перед дорогою – це і радість, і сум, і певне хвилювання. І я не став винятком, переживаючи різні стани душі. З однієї сторони є сум, бо залишаєш рідних, друзів та країну де ти зростав. Але з  іншої сторони є також і радість – бо  нарешті зможу бути разом зі своїми вірними: з іншою частинкою України в далекій Австралії. Саме туди мене посилає Господь, щоб бути разом,  підтримувати та допомагати один одному, і в такий спосіб разом прямувати до Царства Небесного.
Я свідомий, що переді мною стоїть багато нових завдань та викликів. Невідома для мене країна, закони, суспільство, тощо… Але я знаю одне: там де кличе Христос – там є найкраще. Сьогодні, вилітаючи так далеко від рідної землі, я в черговий раз переживаю цей досвід віри в Боже Провидіння. Віддаю та поручаю Всемогутньому Господеві своє служіння, духовенство та монашество, своїх співпрацівників та всіх вірних Мельбурнської Єпархії верховних апостолів Петра і Павла.
Вл. Микола Бичок, ЧНІ

This post is also available in: English