Українські католики дивляться на життя і на Бога іншими очима. Ми також бачимо церкву з іншої точки зору. Навіть якщо всі ми можемо бути християнами чи навіть католиками, наш підхід до Бога і Церкви унікальний.

Можливо, саме це пояснює чому наша церква повинна була написати свій власний катехизм “Христос, наша Пасха”. Римо-католики мають свій власний катехизм, який вийшов у 1994 році. 347 сторінок Українського католицького катехизму свідчать про те, що там дійсно є суттєва різниця у тому, як українські католики живуть в католицькій вірі. Різниця в тому, як ми відчуваємо Святе Письмо, теологію, мораль, закон, і, очевидно, нашу історію.

Читайте також:

Розбіжності, які існують, не подають  кращої або гіршої точки зору, вони просто різні. Це дійсно саме те, як ми виросли, або як ми сформувалися. Проте розбіжність доповнює багатство, унікальність та красу нашого релігійного досвіду. Ми повинні навчитися любити і поважати нашу власну духовність, а також тих, хто поділяє нашу католицьку віру. Одне доповнює інше. Очевидно, що сила обох церков є життєво важливою, оскільки ми підтримуємо один одного.

На наших весіллях, наприклад, присутні троє людей, наречений, наречена і Ісус Христос. Священик уособлює Ісуса Христа. Пара дає свої обітниці перед самим Богом. Те ж саме стосується всіх таїнств.

У світі існує 23 різні католицькі церкви. Всі вони важливі і прекрасні. Однак наше завдання полягає в першу чергу, щоб любити, поважати  і повноцінно належати до нашої власної Української Католицької Церкви. Римсько-католицька віра виражає себе як акт інтелекту, тоді як наша східноукраїнська католицька віра – це постійний акт серця, тобто любов до Бога.

Дозвольте мені пояснити, як ми дивимось на Бога та життя в нашій Церкві. Ви можете сказати, що наша віра закликає нас бути учасниками Божого життя на землі. Ми розглядаємо Святе Письмо так, ніби ми були очевидцями подій, описаних у Біблії. Ми є присутніми у Віфлеємі, на Голгофі та Тайній Вечері. Для нас це не є журналістським описом подій 2000 років тому. Ні, ми віримо і молимося і дякуємо Богові за те, що він робить для нас у ці моменти, коли Він є поміж нас – людей. Наші таїнства є ще одним прикладом цього. На наших весіллях, наприклад, присутні троє людей, наречений, наречена і Ісус Христос. Священик уособлює Ісуса Христа. Пара дає свої обітниці перед самим Богом. Те ж саме стосується всіх таїнств.

Я вважаю, що наша східна духовність найкраще передається у найбільшій молитві – Божественній літургії.

Наше моральне життя вимірюється нашою єдністю з Богом або відірваністю від Нього. Гріх віддаляє нас від Божої присутності, тоді як чеснота наближає нас до Нього.

Я вважаю, що наша східна духовність найкраще передається у найбільшій молитві – Божественній літургії. Іноді ми не знаємо, чому ми так добре почуваємось, перебуваючи на Божественній літургії. До певної міри це просто, ми насправді є присутніми з самим Богом, а найвищим актом єдності є Свята Євхаристія, де ми одержуємо Тіло і Кров самого Ісуса Христа. Українські католики в своїй повній вірі переживають шлях від народження до вступу в вічне життя.

Ця подорож – це наш  релігійний досвід. Це має лише одну мету. Це можливо тільки тому, що Христос воскрес із мертвих. А цим самим Він дав нам Милість жити вічно. Я запрошую вас бути свідками цього досвіду.

Владика Петро Стасюк

Єпархій Української Греко-Католицької Церкви у

Австралії, Новий Зеландії та Океанії

***

Ця стаття опублікована у №1 газети Церква і Життя, січень 2018 рік

This post is also available in: English