Цього року українці цілого світу вшановують 87 річницю того, як у 2931 році радянська влада організувала одну з жахливіших подій української історії.

Штучний голод, який ми називаємо Голодомор і відбувався на Сході України. Лише за два роки загинуло більше семи мільйонів людей. Радянська влада дуже вдало приховувала трагедію, проте правда врешті-решт стала відомою. Сьогодні дуже багато країн офіційно визнали цю трагедію. Це ще один приклад того, що може статися коли людей позбавляють їх прав та свободи віросповідань.

Тим, хто пережив Голодомор зараз вже близько 90 років, проте є багато їх дітей та членів родин, яким відомо про ці події і які зберігають пам’ять про них.

Читайте також:

29 листопада українська громада Австралії зібралася на поминальне богослужіння у Катедрі в Північному Мельбурні. На панахиді були присутні 20 дітей чиї батьки пережили Голодомор. Також на літургії був високоповажний посол України в  Австралії др. Микола Кулініч. Присутні не стримували емоцій під час панахиди та літургії, яку провадили владика Петро Стасюк, о. Браян Келті, о. Петро Струк та диякон Михайло Жилан.

П. Стефан Романів розповів як у багато країн визнають українську трагедію.

Др. Микола Кулініч, звертаючись від українського уряду наголосив, що зберігаючи пам’ять про ці трагічні події ми запобігаємо повторенню їх у майбутньому.

Тетяна Захаряк, донька жертви голодомору, розповіла про свої переживання та як це жити в сімї жертви Голодомору.

Юліана Моравська розповіла про Голодомор, свідком якого була її бабця.

Др. Кулініч підкреслив, що пам’ять про голодомор жива в спогадах мільйонів його жертв.

П. Романів розповів про початок будівництва музею голодомору у Києві.

У своїх проповідях Владика Петро та о. Браян Келті розкрили християнську перспективу цієї трагічної сторінки історії України.

Наприкінці вшанування доктор Кулініч вручив владці Петру грамоту подяки за службу українській громаді.

This post is also available in: English