Свято Вознесіння було та минуло. З наближенням закінчення Пасхального часу на П’ятидесятницю – на восьму неділю після Паски ми відзначаємо проміжну Неділю читанням глави 17, Прощальної молитви Христа.

Ця частина є молитвою Ісуса, яку він промовляє на прощання за своїх апостолів. Молитва добре підходить літургійній події возз’єднання Христа зі своїм Отцем на небесах.

Форма молитви не виключає настанов від Ісуса перед відходом. Ісус наче стає священиком коли звертається до свого отця та має низку елементів. Спершу тут є знайомий елемент взаємного звеличування  Отця та Сина. Тут також є молитва за людей яких дав Отець йому зі світу. «Бережи їх у ім’я своє». На цій фразі молитва раптово закінчується.

Читайте також:

Ми маємо пам’ятати, що це читання є одночасно молитвою, символом віри і одкровенням. Молитва розвивається у кількох частинах. Ісус молиться за себе, потім за своїх послідовників. Центральною частиною молитви є бажання донести знання про Господа. Це була основна мета Христового вчення та залишається основною місією, яку мають продовжити його апостоли. Саме тому він дарує свою любов своїм ще не окріплим послідовникам. Саме їх було представлено Господу як гідних послідовників Христа, незважаючи на їх слабкість.

Ісус просить свого отця, з яким він завжди був разом, стати батьком для них та дбати про них і оберігати у ворожому світі, так само як це він робив коли вони були разом. Вони не від цього світу як і Ісус був не з цього світу.

Саме тут Ісус просить свого «святого отця» зробити апостолів святими, щоб вони могли виконувати ту саму місію свячення як робив Ісус.

У цій історії прощання як апостоли так і ми, читачі Прощальної молитви Христа від Івана беремо участь перебуваючи на зовні та чуємо його молитву напередодні його смерті.

Теологічні теми є ключовими. По-перше ми бачимо Ісуса, який розмовляє з Господом від імені громади віруючих. По-друге ми підслуховуємо особисті відносини Ісуса з Господом. По-третє спостерігаємо за життям з Богом, яке переходить звичайні межі та очікування. Ми запрошені споглядати есхатологічну (чи майбутню) можливість життя з Богом. Молитва показує нам майбутнє у якому довершені Господня воля та опіка.

О. Браян Келті

This post is also available in: English