Парох Церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Аделаїді розповів про прощення у час війни, моральний обов’язок боронити свою країну, що лежить в основі воїн, як ставиться до дій Папи римського та російського патріарха,
Що Святе Письмо вчить нас про війни? Чому Господь допускає їх?
Тема війни ж є дуже болісною. На деякі запитання ми просто не маємо відповіді. Найкраще можна зрозуміти чому стаються війни, тому, що у світі існує гріх. Гріх, який колись вчинили перші прародичі Адам і Єва він переходить на інших людей і через цей гріх, де людина є горда, де людина думає, що вона найкраща від того розпочинаються усі війни.
Християнська віра вчить прощенню. Як людям, які змушені були втікати від війни, чиї рідні в той чи інший спосіб постраждали від неї прощати кривдників?
Дійсно, християнська віра вчить, що ми маємо прощати своїх ворогів, ми маємо прощати своїм ближнім, прощати їхні провини навіть у час війни ми також повинні це робити. Проте, потрібно завжди пам’ятати слова апостола Павла – не дозволяти щоб зло перемагало вас. Навіть в тих подіях, які зараз відбуваються найголовніше щоб зло не опанувало наше серце, щоб ненависть не опанувала наше серце.
Ми повинні зрозуміти, що ми робимо тепер. Найперше, якщо ми є українці і ми боронимо свою землю – за нами є правда. Ми це маємо робити. Яке відношення має бути до росіян, якщо це на полі битви? Звичайно, що ми мусимо себе боронити, боронити своє життя і це є моральний обов’язок кожної людини і Церква це дозволяє. Коли тебе хочуть вбити, ти маєш право боронити своє життя, свою країну, ти мусиш інших відганяти від себе чи у якийсь спосіб їх знищувати.
Це дуже болюче питання, але як християни ми повинні прощати, бо сам Ісус Христос навчав нас цього. Коли він висів на хресті, він казав: «Боже, прости їм, бо не знають, що роблять». Так само і ми повинні у своєму серці прощати те, що роблять нам наші вороги, але в першу чергу ми повинні себе боронити.
Як знайти внутрішню силу прощати?
Ми, як християни, черпаємо силу у молитві до Господа Бога. Я думаю, у тій ситуації, що зараз відбувається, ми повинні найперше спрямовувати усі наші почуття до Господа Бога, щоб Він допоміг нам якось це зрозуміти і в позитивний спосіб перенести ці всі негаразди нашого земного життя. Ця ненависть, це все, що зараз відбувається, це все нас дуже пригнічує і ми є дуже часто несправедливі по відношення одні до одних. Ми думаємо, що лише на нашій стороні завжди правда. Звичайно, в теперішній час це так і є, бо ми дійсно боронимо свою землю, ми не йдемо на чужу, ми захищаємо свою демократію, свій вибір, захищаємо той вибір, який нам дав Господь Бог. Він дає людині вибір, Він не заставляє людину робити те чи інше, а завжди дає вибір. Це є дійсно великий дар для нас людей, який ми зараз захищаємо.
Як поводитися з тими, що вбивають нас? Напевно це є тяжко простити, але, як християни ми це повинні робити і боротися за правду, за нашу незалежність, боротися щоб наша земля була вільною і українська держава була високодуховною і високоекономічною.
Чи є у Вас практичні поради? Що робити, щоб впоратися з емоційним, духовним, психологічним навантаженням, яке зараз переживають багато людей?
Я думаю, найкраще, це з кимось поговорити. Не тримати в собі. Деколи ми можемо сприйняти інформацію не до кінця її зрозумівши і зможемо однобоко її прийняти. Усі емоції, які збираються, їх потрібно комусь розповісти. Може бути будь-яка людина, інший українець, бо вони краще зрозуміють ту ситуацію. В таких випадках, я думаю, що було б найкраще, щоб людина могла біль висловити перед кимось іншим і тоді та інша людина наче розділяє біль і в такий спосіб можна полегшити ці переживання.
Чи є певні молитви для таких випадків?
У молитовниках є різні молитви на різні потреби. Молитися за мир, за закінчення війни, за перемогу над ворогами і багато інших. Але якщо немає молитовника, тоді помолитися «Отче наш», «Богородице Діво» і просити Бога у тому наміренні, щоб Бог допоміг перенести легше цю ситуацію земного життя.
В Україні багато дискусій викликає ставлення Папи Римського до подій в Україні. Зокрема, рішення щоб під час Хресної дороги українка з росіянкою разом несли Хрест. Як ви прокоментуєте цю ситуацію?
Підтримка Папи Римського є досить потужною. Коли почалася війна, Він одразу пішов до російського посольства просити зупинити війну. Ми пам’ятаємо про прапор з Бучі, який Папа цілував. Я думаю, він старається якнайкраще це все зробити. Я не знаю до кінця ситуації, бо не є там, де приймаються якісь рішення.
Я також не був захоплений акцією, що відбувалася під час Хресної дороги, де українка і росіянка мали на ХІІІ стації разом нести хрест. Це дійсно дуже обурило багатьох українців і вони зверталися в першу чергу до нашого Патріарха Блаженішого Святослава. Я думаю, що він дуже гарно зумів донести думку нашої Церкви, наших вірних до Папи Римського. Він сказав: «Вважаю таку ідею невчасною, двозначною та такою, що не враховує контекст військової агресії росії проти України. Для греко-католиків України тексти і жести ХІІІ стації цієї Хресної дороги є незрозумілими, а навіть образливими, особливо в контексті очікуваного другого, ще більш кривавого наступу російських військ на наші міста і села. Знаю, що і наші брати римо-католики поділяють ці думки та переживання».
Я погоджуюся, що це було не на часі бо неможливо мати мир з людиною, коли вона тебе б’є. Потрібно щоб ця людина перше покаялася і тоді можна іти до миру. Але в такій ситуації, коли нас б’ють, а ми маємо з ними миритися, це нічого не дасть, бо вони нас далі б’ють і вбивають. Тому це просто потрібно припинити і все.
Не знаю як це відбувалося і хто давав рекомендації, напевно, що це робилося з якнайкращих міркувань. З точки зору, щоб примирити людей, але потрібно йти трошки глибше, подивитися на проблему чому так сталося і як з неї виходити.
Папа Римський нещодавно провів розмову з російським патріархом кірілом, який виправдовує війну, і з президентом путіним. Як ви розумієте такі дії Патнифіка?
Папа Римський намагається допомогти у різний спосіб. У зверненні до кіріла, він закликав не говорити мовою світу, а говорити мовою Ісуса Христа, Церкви, Божого Євангеліє. Він закликає кіріла вплинути на те, щоб припинити війну в Україні.
Також, одного разу Папа сказав, що в нього на столі є запрошення відвідати Україну і що він над цим думає.
Перед початком війни, російський патріарх кіріл благословив армію на війну. Як ви прокоментуєте такий вчинок духовної особи?
Моє ставлення дуже негативне. Я дивлюся з позиції України як росія поводиться по відношенню до наших людей. З чим вона до нас прийшла. Що вона прийшла нас визволяти від нацизму і інших справ, яких просто не існує в Україні. Вони помішали поняття, що якщо ти говориш українською мовою то ти вже є націоналістом і нацистом. Але це цілком різні речі. Ніхто не осуджує француза за те, що він говорить французькою мовою у своїй державі чи італійця, що він говорить італійською мовою. На превеликий жаль росія це зробила з Україною і по цілому світі говорить, що це є нацизм і націоналізм в одному джерелі. Але це неправда.
Я осуджую благословення патріарха і думаю, він не мав права такого робити, бо прийде час, війна закінчиться, ми переможемо і тоді потрібно буде відповідати за все. Це не є Друга світова війна, коли не було так багато доказів, тепер є дуже багато доказів, відеоматеріалів, документів, фотографій, тому це буде велика робота судової системи щоб все це дослідити і дійсно засудити росію як загарбника і інших людей, які брали у цьому участь. Кожному потрібно буде відповідати. Крім того, що усі будемо відповідати на Страшному Суді одного дня.
Останні два роки перенесли багато випробувань. Спершу пандемія, тепер війна. Чи змінили ці події ваших парафіян?
Я думаю, що люди прийняли пандемію і коронавірус, що досі пробують від неї оберігатися. Деякі люди ще досі бояться приходити до церкви на Службу Божу через те, щоб не заразитися і беруть участь онлайн. На загал парафіяни повернулися і живуть нормальним життям.
Чи поповнилася парафія новоприбулими українцями і які заходи відбуваються на підтримку родин?
В Аделаїді при громаді створили гуманітарний комітет і він створив вебсайт де є інформація англійською та українською мовами. Кожен, хто хоче допомогти може там зареєструватися і вказати чим може допомогти, водночас ті, що потребують допомогу також можуть написати, що саме їм потрібно. Головний склад, куди приносять усю допомогу – це наша громада.
Кілька новоприбулих родин були на богослужінні у нашій парафії. Вони спілкуються між собою і з нами, розповідають про проблеми, які є. Чим можемо, намагаємося допомогти. Ми також маємо деякі речі, які нам дали від Комітету біженців Аделаїди для дітей і матерів.
Чи проводить парафія молебні для духовної підтримки?
Звичайно. Від самого початку війни ми виходили на головні площі міста служили молебні і також виражали свою громадянську позицію і говорили світові про війну в Україні. Це дуже підтримали в Аделаїді. Зокрема державою. Практично кожного дня служиться служба Божа, ми молимося за Україну, маємо спеціальні прохання за припинення війни в Україні і також у неділю спеціальні молитви. Ми молимося за перемогу над ворогом, закінчення війни, перемогу для України над росією.
