Сьогодні, в неділю перед святом Воздвиження Чесного Хреста, Господь показує нам головну тему Євангелія, всього в декількох словах: «Бог так полюбив світ, що віддав свого єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірує в нього, мав не загинув, але мав життя вічне » (Ів. 3, 16).

Завтра ми святкуватимемо одне з найбільших свят нашого літургійного року – Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Готуючись до цього свята, ми роздумуємо про Хрест Господній, на якому помер наш Спаситель: помер за наші гріхи; помер, щоб дати нам вічне життя, яке ніколи не закінчується. Все, що нам лише потрібно зробити – це повірити Йому. Довіритись настільки, що ми зможемо відчути цю любов, яку дарує нам Бог.

Читайте також:

На жаль, в житті ми дуже часто зайняті багатьма речами, і забуваємо, що центром нашого життя повинен бути Бог. Ми забуваємо, що тільки Він є тим, хто дає нам життя. Ми забуваємо, що Він є Той, хто піклується про нас. Ми забуваємо, що Він віддав Своє життя, щоб ми могли мати вічне життя.

Впродовж нашого життя ми зустрічаємо дуже багато символів та знаків. Але є один символ який супроводжує нас завжди – це хрест. Для багатьох із нас хрест є знаком страждань, але так насправді – це символ тріумфу. Оскільки без хреста, на якому був розп’ятий Ісус, не було б спасіння. Де б ми були, якщо б Господь не віддав Своє життя за нас на хресті?

Наскільки важливо в нашому житті просто покластися на когось, покластися на Ісуса, покластися на хрест Господній.

Не один раз ми чули порівняння про “хрест” як терпіння. Проте, нехай нас не лякає наш щоденний хрест, який ми несемо, адже ми не одні – Ісус допомагає нам його нести; Він робить наш хрест легшим. Навчімося лише одного – завжди довіряти свій хрест Йому.

В нашому житті ми завжди стараємося покластися на когось, особливо в час випробувань чи певної кризи. Яка це є колосальна підтримка для нас, коли ми маємо на кого покластися. Цього тижня в середу всі ми стали свідками землетрусу в Мельбурні та інших частинах Австралії. Когось ця подія застала в дорозі на роботу, хтось перебував в своєму домі, а ще хтось просто гуляв по парку. Хоч ці поштовхи були всього декілька секунд, але кожен з нас відчув загрозу своєму життю. Всі ми стали в один момент просто безсилими перед стихією природи. В цей час залишалася єдина надія на Всемогутнього Бога, лише на Нього одного. Яка це є велика благодать для нас, що ми можемо покластися на Бога. А Він, як Добрий Батько, готовий завжди бути поруч та допомогти. Наскільки важливо в нашому житті просто покластися на когось, покластися на Ісуса, покластися на хрест Господній.

Сьогодні я бажаю кожному з нас, щоб готуючись до свята Воздвиження, ми зуміли побачити перед собою розп’ятого Христа, і через свою віру в Нього зрозуміли, що тільки Бог може цілковито захистити нас і дати нам життя вічне.

 Микола Бичок, ЧНІ