Зовсім недавно, я зі своїм сином їздив у досить далеку дорогу машиною і під час подорожі ми часто слухали музику. Однією із пісень, на яку я звернув увагу був хіт американського співака Бон Джові “Це моє життя”. Слова цієї пісні є такими: “я не буду жити вічно, але я хочу жити поки я живий – це моє життя”. Автор цієї пісні порівнює життя до відкритої дороги, де треба діяти вже і негайно, бо кожен наш вчинок провадить до наслідків. Тому вартує добре подумати перш, ніж щось зробити. Є речі, за які ми можемо шкодувати ціле своє життя і які не можемо виправити.

Читайте також:

Думаю, що кожен із нас робив якісь помилки і мріяв про те, щоб мати ще один шанс. Кожен із нас напевно хотів би мати ще одне життя, почати все спочатку: ще раз пережити якісь приємні миті, зустрітись з людьми, яких вже немає поруч, відвідати якісь цікаві місця і найголовніше – виправити свої помилки. Думаю, що навіть після другого шансу, після другого життя, ми б хотіли ще одне, і ще одне, і ще, і так до безкінечності. І я хочу вас потішити. Таке життя є реальним!

Нещодавно ми з вами відсвяткували Різдво Христове, початок земного життя Божого Сина. Ісус прийшов на цей світ, саме для того, щоб дати нам такий шанс, дати нам ще одне життя – життя вічне. А сьогоднішнє свято Богоявлення – це і є початок нашого спасіння. Охрестившись в Йордані від Івана, Ісус Христос розпочинає свою місію: збирає невелику групу людей, апостолів і починає проповідувати Царство Боже. Ця групка учнів – це перші члени Церкви Христової.

Від моменту нашого хрещення, ми з вами також приналежимо до цієї групи християн. Від прийняття святої Тайни Хрещення, ми розпочинаємо нашу духовну подорож. Подібно до того, як на відкритій дорозі ми повинні бути дуже уважними: помічати дорожні знаки та інші автівки, не відволікатись, слідкувати за швидкістю… Так само, і в нашому християнському житті, ми повинні керуватись певними правилами: дотримуватись заповідей Божих, зважати на інших людей, слідкувати за своєю поведінкою.

Дуже важливо є також під час довгої подорожі час від часу зупинитись на кілька хвилин для того, щоб відпочити і набратись сил. Також важливо є під час нашої життєвої подорожі, щоб кожної неділі та свята прийти до Божого Храму – підкріпитись Святою Євхаристією та Словом Божим, відновити свої духовні сили.

Кожного року на Йорданські свята ми освячуємо воду, п’ємо її, вмиваємо своє обличчя і кропимо нею свої домівки. Йорданська вода не тільки пригадує нам суть нашого життя на землі, що все наше майно, наше помешкання і навіть наше тіло служать нам для того, щоб ми стали учасниками життя вічного з Богом, але передусім ця вода очищає та змиває бруд наших гріхів, освіжає та відновлює кожнісіньку клітину нашого тіла і додає нам сил.

Нехай Господь благословить усіх нас і зробить нашу подорож легкою, приємною та безпечною. Амінь!