Вже пройшло майже 2 місяця з того часу коли Церква доручила мені одну з великих місій у служінні – служіння єпископа. Звісно, що служіння єпископа в Україні і служіння єпископа за межами Батьківщини дуже відрізняється.

Але Церква як Добра Мати є разом зі своїми дітьми там де вони є. Нажаль через пандемію не можу бути разом з повіреними мені вірними Мельбурнської Єпархії. Та розуміючи всю відповідальність обов’язку, пробую черпати різну інформацію про моїх попередників. Тернопілля багате на покликання,  і як не дивно на покликання до служіння єпископа в Австралії.

Щоб зрозуміти і відчути життя тої чи іншої людини, його вчинки, його служіння іншим людям, потрібно побувати там, де народилась і жила ця людина.

Читайте також:

24 липня цього року я здійснив прощу до славного міста Збараж. Місто розміщене на Волино-Подільській височині, серед гір Медобори на обох берегах річки Гнізна — притоки Серету. Місто, заснування якого датується 1211 року; місто багате на свою історію та на видатних людей.

Серед цих людей був першоієрарх Мельбурнської Єпархії світлої пам’яті Преосвященний владика Іван Прашко. Неймовірне відчуття переповняє дух коли вступаєш вулицям цього міста і линеш у далекі часи з думками, що цими вулицями колись ходив Владика Іван.

Нажаль батьківський дім не зберігся, але збереглася пам’ять – оскільки одна з вулиць названа в честь Преосвященного Владики Івана. Батьки Кир Івана поховані на місцевому кладовищі. У хвилині мовчанки біля могил батьків розумієш, яку глибоку любов вони зуміли закласти у серце свого сина-одинака до Бога та до свого рідного  народу. Згодом він пожертвував своє життя і все віддав Богові: своє життя як єпископа і як вірного сина народу в далекій країні.

З біографії Владики знаємо, що його двоюрідний брат Дмитро Клячківський був  провідним керівником ОУН та один з організаторів УПА. Владика Іван Прашко збирав матеріали до історії життя і загибелі Дмитра Клячківського, виступав з ініціативою встановлення пам’ятника йому у рідному місті. Нажаль, коли було відкриття цього монументу Владика вже не міг приїхати через погане здоров’я.

Однією із перлин Збаража та цілої України є Збаражський замок. Богу дякувати, він вже є відреставрований і всі охочі можуть тут побувати. Подиву гідним є те, що на другому поверсі є одна із галерей повністю присвячена Владиці Івану. У залі знаходяться його архиєрейські ризи, жезл, книги, ікони. Ти ніби занурюєшся в амосферу «Зеленого континету» з українською душею. Ніби так далеко, а одночасно так близько.

Щиро дякую о. Михайлу Бедрію та о. Назарію Бедрію за екскурсію містом та розповідям про владику.

Всемогутній Господи, за молитвами Преосвященного Владики Івана, даруй Мельбурнській Єпархії розквіт та процвітання на Твою Славу та на честь Пресвятої Богородиці.

***

Ця стаття опублікована у №8газети Церква і Життя, серпень 2020 рік