10 липня 2022 р. Мельбурнська єпархія святих верховних апостолів Петра й Павла відсвяткувала два праздника.
Перше свято – це спомин, як 40 років тому було засновано (24 червня 1982 р.) єпархію Української греко-католицької церкви з осідком у м. Мельбурні. Територія єпархії охоплює всю Австралію, Нову Зеландію і Океанію.
Друге свято – це храмовий празник парафії святих апостолів Петра й Павла, катедрального храму у м. Мельбурні. Собор св. апостолів Петра й Павла, був збудований 14 квітня 1963 р.(на наступний рік виповнюється 60 років від дати побудови цього унікального проекту катедрального храму для українців Австралії)
Святкування розпочалось з Божественної Літургії, о 9:30, яку очолив отець Петро Струк, який уже 22 роки служить при соборі святих апостолів Петра та Павла. Також співслужив Святу Літургію о. Руслан Бабій, який нещодавно прибув з України, щоб послужити українцям в Австралії, протодиякон Едвард Костраб та диякон Михайло Жилан, канцлер Мельбурнської Єпархії. У храмі чисельно зібрались вірні, оскільки через жорсткі карантинні обмеження, два роки святкування празнику відбувалось онлайн.
Роздумував над уривком від Матея 16, 13-19, про запитання Ісуса Христа до учнів своїх «За кого мають люди Сина чоловічого?» о. Руслан Бабій. Він пригадав, відповідь яку відказав апостол Петро, ««Ти є Ісус Христос син Божий», на що Ісус відказав Петру: «Ти є щасливий чоловік, бо Отець Небесний захотів тобі це відкрити». Ми усі тут є щасливі бо Господь нас обрав. Він вибрав нас, щоб подарувати життя вічне. Тому Христос створив Церкву, щоб провадити людей до спасіння»
о. Руслан також наголосив, що Господь покликав нас до певної місії. Місії, яку кожен з присутніх має з відповідальністю виконувати. Так, як цей храм будували з вірою наші батьки, дідусі та бабусі, виконуючи певну місію. Не для того, щоб храм був музеєм. А щоб їх діти та правнуки мали змогу молитись у своїй церкві і у своєму обряді. Наш обов’язок, який навчає Господь, це передати віру нашу дітям, нашим внукам.
Опісля, роздумами поділився о Петро Струк. Святі апостоли Петро та Павло мали різні форми проповідування, різні характери та різні таланти. Однак вони мали єдину спільну рису – відкрите серце на виконання волі Небесного Отця. Проповідування Слова Божого для спасіння усіх людей.
Після завершення Божественної Літургії, за традицією, усі зібрались однією християнською родиною на спільну трапезу. Де разом мали змогу співати, вітали один одного та гарно проводили час.
Розпочали трапезу з молитви, яку очолив о Петро Струк. Провадила святкування Текля Яворська. Музичний виступ мав катедральний хор св. верховних апостолів Петра та Павла при головуванні п. Володимира Головка.
Привітав з празником о. Андрій Микитюк, синкел у справах мирян Мельбурнської єпархії.
Також вітальні слова мали: п. Девід Гасет, від імені кооперативу Дністер в Есендоні, п. Стефан Романів, голова СУОА, п. Євген Гавришко від імені голови Української громади Вікторії.
п. Текля Яворська подякували Комітетові Молоді за підготування залу та смачні страви.
