Святий апостол Петро, старший брат апостола Андрія, до зустрічі з Христом мав ім’я Симон, Петром же, тобто каменем його назвав Ісус, і поставив його на чолі апостольської громади.

“І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розвяжеш, те розвязане буде на небі!” (Мт 16: 18-19)

Проповідь о. Ігоря Колісника на Празнику Петра і Павла у Мельб…

Послухайте неймовірно надихаючу проповідь о. Ihor Kolisnyk у якій він показує постаті святих Петра і Павла у несподіваному ракурсі

Gepostet von Ukrainian Catholic Church in Australia, New Zealand and Oceania am Mittwoch, 11. Juli 2018

Петро був простим рибалкою, все життя тяжко працював, щоб утримувати сімю, дружину, дітей і тещу. Він не був освічений, не був багатий, не був красномовний. Дуже жвавий та запальний на вдачу, він легко захоплювався якоюсь ідеєю, але не завжди мав сили її довго відстоювати, він зазвичай говорив те, що відчував, не роздумував довго над своїми словами, він був відомий своєю нестриманістю і не надто великою передбачливістю. Тобто він був звичайною людиною, з усіма властивими людині достоїнствами і недоліками.

Читайте також:

Апостола Павла часто також називають апостолом язичників. Його життя абсолютно не схоже на життя св. Петра. Він не входив до числа 12 апостолів, він ніколи не зустрічався з Ісусом Христом в Його земному житті. Народився Павло (Савл) в місті Тарс, в сімї фарисеїв, і з дитинства сприймав традиції фарисейського благочестя.

Павло отримав блискучу освіту, вільно говорив кількома мовами, навчався риторики та ораторської майстерності, вивчав римське та елліністичне мистецтво, літературу, філософію. Він брав активну і дуже дієву участь у гоніннях на християн, в тому числі брав участь у побитті камінням першомученика Стефана.

Після прибуття в Дамаск Павло приймає хрещення. У наступні роки Павло займався проповіддю поза межами Іудеї: в Сирії та Кілікії, на Балканах і в Італії. Послання Павла окремим людям і численним громадам стають основою християського богослов’я.

Апостолів Петра і Павла Церква шанує однаково, одного за пристрасність і наполегливість, іншого – за світлу мудрість. На іконі апостоли постають наділеними глибокою людяністю. Це двох мудреців, осіяних Божественною любов’ю.