“Жива парафія – місце зустрічі з живим Ісусом Христом”
“Жива церковна парафія – місце зустрічі з живим Ісусом Христом”
“Парафіяльний священик – інструмент зустрічі з живим Ісусом Христом”
“Жива парафіяльна громада – місце де Катехизм веде людей до зустрічі з живим Ісусом Христом”.
“Жива літургія – місце зустрічі з Живим Ісусом Христом”
Парафія та її церква разом з парафіяльними священиками та вірними є серцем та душею нашого духовного життя.
Наша церква, наша парафія є літургійною. Ми є літургійною церквою! Ми маємо зрозуміти що це насправді означає.
Читайте також:
- Бути привітною парафією
- Я духовна особа, але не релігійна
- Україна змінилася назавжди, а її Церква помітно зросла
Традиційно, церкви в Україні наші будували в центрі села. Місцеві віруючі жили літургійним життям церкви. Богослужіння відправлялися зранку, в обід та ввечері. Люди відвідували їх регулярно. Були заутрені, божественні літургії, літургії годин, вечірні. Все це доповнювали окремі молитви дома. Якщо б ми досі жили в такій церкві, нам би не була потрібна Патріарша катехитична комісія чи Катехизм або катехитичні матеріали. Проте потрібний парафіяльний священик та єпископ. Того світу більше немає ні в Україні, ні в діаспорі.
Більшість людей не відвідують церкву щодня чи навіть в неділю. Наш успіх як церкви ми оцінюємо по кількості людей, які прийшла до церкви в неділю чи на церковне свято. Зменшення кількості людей, які приходять до церкви вказує на те, що ми маємо більше займатися євангелізацією та катехизацією.
Сьогодні на катехитичній ниві ми наголошуємо на тому, що парафія сама у своїй сутності є катехитом. Усі ми разом як парафіяльна родина спільно є засобом передачі нашої віри тим, хто взаємодіє з нашою парафією.
Усі ми разом як парафіяльна родина спільно є засобом передачі нашої віри тим, хто взаємодіє з нашою парафією.
Незважаючи на те, що ми більше не ходимо до церкви тричі в день, роль та важливість церкви та її літургій не змінилася.
Роль літургії та життя парафії бути наставниками чи посланцями, що передають віру слід переглянути відновити чи скасувати.
Наші церковні будівлі були споруджені та прикрашені таким чином щоб показати подорож нашого Отця. Молитва та віра кожного парафіянина як такі є церквою та представником віри. Вони самі стають катехитами. Єдиною причиною чому ми вчимо катехизм це щоб сформувати віру слухачів, щоб вони прийшли до церкви з молитвою у вірі.
Церква є місцем де наша душа та тіло фізично єднаються з тілом та кров’ю євхариста, самого Ісуса Христа. Безсмертність після життя на землі є основною метою Катехизму.
Єдиною причиною чому ми вчимо катехизм це щоб сформувати віру слухачів, щоб вони прийшли до церкви з молитвою у вірі.
Сама наша церква є відображенням раю. Наша літургія є святкуванням нашого прагнення раю. Парафіяльний священник є провідником, що веде нас до здійснення цього райського плану для нас.
Кожен катехист має сприймати церкву як місце для отримання цього досвіду.
Наші церкви збудовані таким чином щоб нагадувати нам про особисту подорож до раю. Церква має три частини: вхід, основну частину та вівтар. Кожна людина є образом Бога, його відображенням, божою дитиною. Тому на стінах церков ніколи немає ікон рівня людей. Коли люди дивляться на нас, коли ми стоїмо в церкві, вони мають бачити образ Бога в нас. Вище цієї лінії є образи святого письма та святих. Вівтар починається з іконостасу, в якому є ікони Ісуса, Марії, Апостолів, Святої Вечері, апостолів та інших.
На вівтарі санктуарія вшановують Євхариста. Ми заходимо до церкви із світу та подорожуємо до єднання з Богом.
Ми маємо співати, щоб передати красу нашої традиції. Саме тут життя нашої парафії.
Середня частина церкви є найбільшою. Саме там перебувають люди. Центральний купол має ікону Спаса Вседержителя, “Володаря всього”. На цій величезній іконі зображено Христа, що дивиться на своїх людей, які внизу живуть своїм життям. Тут відбувається хрещення, свята євхаристія, вінчання, рукоположення, прощення та похорони. Наш життєвий шлях відбувається під Божою люблячою опікою.
У церкві ми чуємо слово Боже, зустрічаємо сусідів, самого Христа.
Катехизм використовує будівлю церкви у нашій подорожі до віри.
Наші діти та дорослі зустрічають Бога в молитві. Ми допомагаємо їм зрозуміти літургію. Ми маємо говорити зрозумілою їм мовою. Ми маємо співати, щоб передати красу нашої традиції. Саме тут життя нашої парафії.
Кожен має та прагне зустріти живого Бога, що може дати мир їхнім серцям, радість життя та певність, що він з нами.
