Я б хотів привітати Архієпископа мельбурнського, Пітера Коменсолі. Я б хотів подякувати о. Віктору Ферругіа, пароху церкви св. Августина. Я б також хотів подякувати парафіяльній раді катедри св. верх. апп. Петра і Павла у Північному Мельбурні, та усім, хто допоміг організувати цю Святу Літургію. А особливо я б хотів подякувати усім вам, хто прийшов сьогодні на це знакове богослужіння подяки.

Цього року у Львові Українська Греко-Католицька Церква збирає сьомий патріарший Собор. Його темою буде «Імміграція, поселення та світове об’єднання Церкви. Церква з тобою завжди де б ти не був». Церква завжди була з нами!

Сьогодні ми зібралися щоб подякувати Господу та Римо-Католицькій Церкві Австралії за давні часи початку імміграції у 1948 році. Коли, як відомо, після Другої Світової Війни Уряд Австралії прийняв близько вісімнадцяти тисяч українських іммігрантів. Більше чотирьох з них опинилися у Мельбурні.

Читайте також:

У той час Католицька Церква Австралії, яка дуже мало знала про Українських католиків, запросила нас у свої церкви як братів і сестер у Христі. Наша Церква та обряд були не схожими на їхні. Вони ніколи раніше не бачили і не чули про нас. Архієпископ Даніель Меннікс заслуговує нашої величезної подяки за гостинність церкви св. Августина.

Переглядаючи наш церковний архів ми натрапили на дуже цікаві факти про наше життя часів гостювання у св. Августина. Ми були тут з 1950 по 1963 рік.

70th anniversary Ukrainian Greek Catholic Church in Australia. St Augustine’s Melbourne .. two lungs of the Catholic…

تم النشر بواسطة ‏‎Stefan Romaniw‎‏ في السبت، ٨ فبراير ٢٠٢٠

 

За ці тринадцять років тут відбулося 500 хрещень. Більше 1000 вінчань загалом, якщо брати до уваги усі церкви Вікторії. Сама церква св. Августина бачила більше 150 наших вінчань та, на превеликий подив, близько ста похоронів. Мене найбільше шокувало те, що записи про причину смерті є дуже короткими. Більшість іммігрантів приїхало у Австралію у доволі молодому віці. Було дуже багато випадків смерті від раку, дорожно-транспортних пригод. Надто багато смертей на дорогах. А найгірше, велике число смертей, які було записано як «нещасний випадок на виробництві». Що відбувалося у Мельбурні в ті дні? Звичайно, ми й досі маємо такі смерті, проте зараз заходи безпеки набагато кращі!

Більшість з цих обрядів служив мій попередник, на той час о. Іван Прашко, ще до того як став єпископом, та навіть опісля. На початку нашого перебування у св. Августина, о. Павло Смаль, перший священник УГКЦ в Австралії, який провів чимало хрещень, вінчань та похоронів.

Слухайте:

Оскільки Австралійська католицька Церква нічого тоді не знала про нашу Церкву та наших одружених священників, вони вислали о. Смаля з Австралії. Він переїхав до США де служив аж до самої смерті.

Багато з вас, хто сьогодні прийшов віддати шану цим давнім часам, мають дуже хороші спогади пов’язані з цією милою церквою. Багато згадують, Так – ця церква особлива, я тут брав шлюб. Так, я досі заходжу сюди час від часу – тут я мав своє перше причастя. Так, пригадую, як в дитинстві з батьками щонеділі приїжджав на громадському транспорті на святу літургію та щоб зустрітися з іншими українцями.

Більше 1000 вінчань загалом, якщо брати до уваги усі церкви Вікторії. Сама церква св. Августина бачила більше 150 наших вінчань та, на превеликий подив, близько ста похоронів

Багато хто тут знайшов хороших друзів. Це особлива церква і вона залишатиметься такою для нашої української громади.

Імміграція досі залишається актуальною темою. За останні тридцять років Україну залишили двадцять мільйонів українців. Зараз вони проживають у майже кожній країні світу. Українці також прибувають до Австралії. Ми як ніхто інший знає як це бути мігрантом.

Проте, багато змінилося. Були часи коли ми ледве зводили кінці з кінцями, за сімдесят років ми досягли того рівня що самі допомагаємо іншим. За останні тридцять років ми передали мільйони доларів на Україну, на відновлення української церкви та суспільства. У 2004 році під час цунамі у Азії наша Церква передала на Шрі-Ланку $67 000,00. Під час нещодавніх пожеж у Австралії наша громада зібрала $64 000,00. Ми вже більше не є Церквою мігрантів, а Церква українських австралійців, яка відчуває відповідальність за Австралію, Україну та цілий світ.

Ми вже більше не є Церквою мігрантів, а Церква українських австралійців, яка відчуває відповідальність за Австралію, Україну та цілий світ.

Ми є українцями різних поколінь та країн. У нашій церкві багато не українців. Зараз перед нами стоїть питання як об’єднати усі ці різні походження та сформувати єдину Українську католицьку Церкву? Як зберегти нашу віру, Церкву і обряд у секуляризованому світі перебуваючи у меншості? Наш Патріарх у своєму нещодавньому пасторальному посланні до нас сказав: «Наша Церква вже не є локальним явищем, прив’язаним до певної території. Сьогодні вона одночасно всесвітня та місцева».

Так само як колись, незважаючи на усі складнощі, наші батьки та діди завжди йшли до Церкви щоб плекати свою віру. Багато з вас згадували, що св. Августина іноді не могла вмістити усіх парафіян. Сьогодні наші храми є великими. Наша Церква є  набагато більш розвиненою, краще організована ніж коли-небудь. Ми маємо свій катехизм та пасторальні програми.

Наш Патріарх переконаний, що наше майбутнє у нашому розумінні минулого, нашому хрещенні у Києві у 988 році, нашій історії у св. Августина. Нам потрібно пам’ятати своє минуле, але й планувати майбутнє.

Наш Патріарх переконаний, що наше майбутнє у нашому розумінні минулого, нашому хрещенні у Києві у 988 році, нашій історії у св. Августина. Нам потрібно пам’ятати своє минуле, але й планувати майбутнє. Ми, як люди так і Церква є дуже релігійними. Ми пережили сімдесят років радянського підпілля. Давайте й надалі тримати свої погляди на образі Христа. Наш пункт призначення це бути з Ним.

This post is also available in: English