У неділю, 1 жовтня 2017 року, 18 дітей мали Першу Сповідь та Урочисте Перше Святе Причастя у Катедрі верх. апп. Петра і Павла у Північному Мельбурні.
Церква була повністю заповнена парафіянами, обидва рівні лав майже повністю були зайняті.
Підготування до цього дня розпочалося близько трьох місяців тому сестрами Василіянками при парафії у північному Мельбурні – сестрами Лукією, що готує дітей до Першого причастя вже впродовж 45 років та Макриною, яка займається з дітьми останні 30 років. Тож Парафія має велику практику в катехизації.
Читайте також:
- Урочисте свято Першого Причастя
- Перша Свята Сповідь та Урочисте Святе Причастя в Катедральній Парафії в Мельбурні
- Перша Сповідь та Урочисте Святе Причастя у Вейвіллі
Поряд з дотриманням багатьох традицій під час церемонії цього року були й нововведення. Проте певні речі не змінюються ніколи. Діти люблять Бога та моляться до Нього. Нашим обов’язком є передати нашу віро наступним генераціям.
Владика Петро пояснював Євангеліє активно залучаючи дітей.
Він запитував юних парафіян
- Що мав на увазі Ісус говорячи “Царство небесне належить таким” (Марка 10)?
- Чому Ісус сказав дорослим “Коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!” (Матвія 18)
- Які риси мають діти, шо Ісус вважав важливими для спасіння?
Разом з Владикою діти з’ясували, що діти завжди, в будь-яку пору дня, хочуть бути з батьками. Вони залежать від батьків в усьому. Вони сумують за ними коли їх немає поруч. Батьки є іконами Бога. Господь вчить нас казати: “Отче наш…”. Так само, як діти ставляться до своїх, ми маємо ставитися до Бога.
Перше Причастя у Мельбурні / ©catholicukes.org.au
Діти постійно говорять своїм батькам, що вони їх люблять так само, як Бога. Так само як спілкування дітей з батьками ми називаємо розмовою, розмову з Богом ми називаємо молитвою. Діти природньо моляться та хочуть молитися.
Діти є щирими в своїх почуттях та намірах. Це божественна риса.
Батьки є першими вчителями дітей. Дуже важливо мати заняття Катехизму проте діти одразу розуміють якщо їх батьки не поважають чогось і діятимуть так само. Навчання є важливим проте постійне навчання дітей в їх повсякденному житі є ще більш важливим. Наше власне спасіння, наша церква, наша громада, та навіть ціле суспільство залежать від прикладу батьків та громади. Наші діти підуть нашими стопами.
