Вельмишановний, високоповажний посол Микола Кулініч, дорогі брати та сестри у Христі. Слава Ісусу Христу.

Луки 10:25-37

Сьогодні, майже через дев’яносто років ми зібралися у цій катедрі в Австралії щоб вшанувати одну з найжахливіших подій української історії. У 1932 му році, Радянський Союз організував, те, що ми зараз називаємо «Голодомор», голод, що забрав життя семи мільйонів людей на Сході України. Окрім тих, хто загинув, багато мільйонів постраждали, та ще досі страждають від пережитих під час Голодомору подій. Ця подія назавжди закарбувалася у нашій історії та пам’яті.

Читайте також:

Сьогодні ми читаємо євангеліє від св. Луки, притчу про Доброго самаритянина.

Голодомор став можливим тому, що радянська влада оголосила «релігію та віру» ворогом народу. Вони забороняли людям практикувати віру і карали тих, хто це робив. Вони забирали свободу в людей.

У притчі Добрий Самаритянин ми бачимо дещо з того, що трапилося в Україні 87 років тому. Ми зустрічаємо Самаритян, людей, який завжди ненавиділи у Ізраїлі. Їх не пожала влада. Ми бачимо, як чинять злочини їх співвітчизники. Ми бачимо поділ на «нас і них».

Водночас ми бачимо надію та любов в ім’я Господа та дії добрих людей, особливо одного самаритянина.

Християнське послання є дуже простим, як і слово Боже, ми бачимо, що ми можемо видужати та світ може повернутися до нормального життя слухаючи науку Христа.

Ісуса питають. Як знайти спасіння? Де знайти надію? Відповідь на ці запитання можна знайти у «Слові Божому», яке Радянська влада заперечувала 87 років тому.

Ісус вчить нас. «Любіть Бога, Господа вашого усім своїм серцем, усією своєю душею, своєю силою, і любіть свого ближнього як самого себе».

Дуже прості слова, але якщо ви їх не слухаєте це може привести до жахіть, які ми бачили під час Голодомору.

Що Ісус говорить нам сьогодні? Пам’ятайте, що Голодомор був не першим масовим вбивством у світі. Відтоді було багато подібних трагедій, і це може знову повторитися.

Потрібно пам’ятати, що радянська влада обмежувала свободу віри. Ми самі інколи заперечуємо віру. Незважаючи на те, що нам не забороняють вірити в Бога, ми нехтуємо Словом Божим, Церквою і його наука може поступово зникнути.

Служіння ближньому свідчить про силу нашої віри.

У Євангеліє Ісус говорить «Я був чужий, голодний, ув’язнений, та хворий, Якщо ви не допоможете ви також не допомагаєте служити Богові».

Наша віра це не лише ходити в церкву, але й служба поза нею. Поруч з нами залишається багато покалічених.

Сьогоднішнє Євангеліє ставить нам дуже важливе запитання. «Хто є моїм ближнім?». Люди на Сході України не мали багато ближніх, які б були готові їм допомогти.

Було б добре якби ми сьогодні спитали себе, «кому в моєму житті потрібен ближній?»

Сьогодні, тут у Церкві, давайте помолимося за душі мільйонів людей, які страждали під час Голодомору. Давайте помолимося щоб це ніколи не повторилося.

This post is also available in: English