12 грудня 2021 року через Зум конференцію відбувся Єпархіальний Собор «Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви» в Мельбурнській Єпархії Святих Апостолів Петра і Павла для Українців Австралії, Нової Зеландії та Океанії.

Для нас, як частини церкви поза межами України, ця тема стала особливо важливою, хоч у нашій Єпархії ми планували цей Собор ще два роки назад. Та на жаль, через пандемію коронавірусу, жорсткі обмежувальні заходи для нашого життя, а також очікування на приїзд нового нашого архиєрея Владики Миколи Бичка – склалося так, що аж тепер ми звершили цю соборову зустріч в Австралії.

Виходячи з документів від Глави нашої Церкви, Патріярха Святослава та Синоду Єпископів УГКЦ, наша Єпархія, а відтак кожна парафія на своїму рівні – застановлялися над трьома серіями запитань. По-перше: Де ми є сьогодні? Де є наші вірні? Скільки нас є у наших храмах відносно зареєстрованих адрес? Зовнішня та внутрішня міграція. По-друге: Якими ми є сьогодні? Які позитивні прояви бачимо в житті наших парафій та Єпархії? Які виклики та перешкоди існують у житті наших парафій та Єпархії? Проаналізувавши ми побачили, які потреби мають наші вірні та наскільки наша Церква відповідає на них. По-третє: Як нам сьогодні діяти та бути Церквою? Як духовенство і богопосвячені особи можуть послужити нашим вірним? Як можна зміцнити наші парафії та Єпархію? Що потрібно для того, щоб знаходити вірних, особливо в процесах переміщення, тобто міграції?

Читайте також:

Для полегшення самого процесу пізнання ситуації та розпізнання того, що люди очікують від Єпрахії – попередньо проводився опитувальник, який і став платформою, на якій формувалася думка. Кожна парафія мала змогу проаналізувати відповіді своїх людей, провівши парафіяльний рівень даного Собору.

Владика Микола Бичок, правлячий архиєрей, відкриваючи Єпархіяльний Собор з молитвою і вступим словом, зазначив: «Сьогоднішня подія привідкриває перед нами одну важливу чесноту християн: вміти слухати один одного. Всі ми свідомі перед викликами та труднощами, які спричилинила пандемія коронавірусу для нашої єпархії загалом та для кожної парафії зокрема. Отож закликаю всіх учасників Собору відкрити своє серце на діяння Святого Духа, який буде нас просвітлювати, освячувати та провадити в майбутнє».

Опісля, кожна парафія, починаючи від найменших і найдальших, представила свої обставини життя перш за все у світлі позитивних проявів а також наголосила на певні існуючі перешкоди. Всіх нас об’єднювало щось спільне – це випробування, яке весь світ переживає та як пристосуватися Церкві в умовах пандемії чи пост-коронавіпусного періоду. Словами розради для нас став вислів Блаженнішого Святослава: «Церква є завжди і всюди з тобою, тому що ти несеш її у собі там, де ти сьогодні живеш, працюєш та навчаєшся». Церква завжди обіймала своїх дітей і собирала у розсіянні сущих.

Найголовнішим акцентом на соборових слуханнях як від парафій так і від Єпархії було, щоб надати пропозиції для дорожньої мапи, яку згодом оформить Секретаріат Єпархіяльного Собору у Пасторальний план, який і буде надісланий як пропозиції від нашої Єпархії на Патріярший Собор. Після першої частини парафіяльних слухань, Сестри Служебниці поділилися духовним розважанням на тему «Пресвята Родина як християнський приклад, який сьогодні є актуальним, особливо у випробувальних умовах». Опісля, Сестри Василіянки поділилися духовним розважанням на тему «Покликання у сучасному світі».

Впродовж цього Собору, кожен учасник досвідчив наскільки важливим є слухати Святого Духа та один одного. Саме в цьому ключі розуміння, пізніше делегати дискутували та подавали дуже цінні свої пропозиції, які на майбутнє стануть дороговказом для Мельбурнської Єпархії. Варто зазначити, що участь в цьому Соборі взяли всі священики, диякони, вірні, сестри-монахині з Австралії а також були представники від Нової Зеландії. На закінчення соборової праці, всі делегати об’єдналися в спільній молитві, отримавши архиєрейське благословення від Владики Миколая Бичка для своїх парафій та родин.

This post is also available in: English