У четвертий день Декади Місійності роздумаймо над темою «Гілка, яка приносить плід»

Євангеліє від Йоана 14,27 – 15,7

Читайте також:

Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається! Ви бо чули, що сказав я вам: Відходжу і до вас повернуся. Коли б ви мене любили, то зраділи б, що я до Отця йду: Отець бо більший, ніж я. Нині сказав я вам те, – перед тим, як воно настане, – щоб, коли настане, – увірували ви. Небагато говоритиму вже з вами, надходить бо князь світу цього. Щоправда, у мені не має він нічого. Але щоб світ знав, що я Отця люблю, то так, як Отець мені заповідав, я і чиню. Уставайте ж, ідімо звідси!» «Я – виноградина правдива, а мій Отець – виноградар. Кожну в мені гілку, яка не приносить плоду, відрізує він. А кожну, яка вроджує плід, він очищує, аби ще більше плоду давала. Уже і ви чисті -, словом, яким промовляв я до вас. У мені перебувайте – а я у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені. Я виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, – той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете. Якщо хтось у мені не перебуває, той, мов гілка, буде викинутий геть і всохне; їх бо збирають, кидають у вогонь, – і вони згоряють! Коли ж ви в мені перебуватимете, і мої слова в вас перебуватимуть, – просіте тоді, чого лиш забажаєте, і воно здійсниться для вас.

Коли ворог нищить наші домівки, ґвалтує наших жінок і дівчат, вбиває дітей і невинних цивільних, тоді гірка ненависть і ярий бунт закрадаються у наші серця. Жага помсти і смерті кривдникам може заполонити нашу свідомість і спаралізувати нас у злобі і люті до ворогів. Та Христос вчив нас любити і прощати. Любов і прощення не є скасуванням справедливості, а радше є утвердженням життя над смертю, добра над злом, світла над темрявою.

Молитва за навернення ворогів не є молитвою згоди на несправедливість, бо якщо зло не покарати, то воно буде лише зростати. Але як Бог карає зло? Він бере це зло на себе і розпинає на хресті. Український народ також зупиняє зло, щоб воно не поширювалося на інші народи, беручи це зло на себе. Ми не просто стаємо жертвами зла, а ми допомагаємо цілому світові навернутися. Коли ми молимось за навернення ворогів і грішників, ми з одного боку усвідомлюємо, що люди, які напали на нашу землю, стали жертвами диявола і його інструментами, а з іншого боку, ми просимо Бога, щоб вони чим швидше навернулися зі свого хибного шляху та дали Божій силі затріумфувати над сатаною і його слугами.

Десь глибоко в душі наші вороги – це також діти Божі, сотворені на образ і подобу Божу, які мають свої сім’ї, свої домівки, свої мрії на щасливе життя. Просто зараз вони у пастці зла, яке їх роздирає зсередини і через них несе розруху нашому народові. Тому особливо зараз потрібно молитися за їхнє навернення, зцілення та передання їх у руки справедливого суду. Пресвята Богородиця у Фатімі ще на початку 20-го сторіччя просила весь світ за навернення Росії. Сьогодні це запрошення звучить як пророцтво, яке нарешті може сповнитися.

Молімося за ворогів та їхнє навернення:

Отче наш…

Богородице Діво…

Слава Отцю…

This post is also available in: English