У пошуках пращурів: як австралієць українського походження вивчав українську в УКУ

Христофор Люлька народився та виріс у Сіднеї, у родині, яка під час ІІ Світової війни була змушена емігрувати з України в Австралію. Минулого року він вперше побував в Україні, взявши участь у Літній програмі Школи української мови та культури УКУ – а вже сьогодні Христофор навчає англійської студентів УКУ.

Історія Христофора

Прізвище Христофора – “Люлька” наштовхує нас на козацькі корені його родини. І справді, дідусь Кріса походить з міста Прилуки, що має глибокі козацькі традиції. Материнська ж лінія в основному репрезентована людьми з Галичини. У Сіднеї родина Люльки розмовляє англійською, проте вже з ранніх років Кріс відвідував місцеву українську школу, а також став активним учасником Пласту та інших культурних організацій австралійської діаспори.

Читайте також:

• В Австралії відбудуться благодійні бенкети на підтримку університету в Україні
• 60 делегатів з України відвідають катедру у Мельбурні
• Владика Петро (Стасюк) запрошує на благочинний бенкет на підтримку УКУ

Завдяки благодійній фундації “Карпати” за останні роки близько п’ятдесят студентів з Австралії змогли взяти участь у різних навчальних програмах Школи української мови та культури УКУ. Ця організація заснована українцями Австралії першого покоління і щедро фінансує культурні та освіті проекти для молоді з України та Австралії. Завдяки сприянню фундації (студентам, що беруть участь у Школі покривають усі витрати) Христофор отримав можливість вивчати українську мову разом із десятками інших студентів з усього світу. У кожного з них своя мотивація та потреба у вивченні мови – Христофор ж хоче розшукати якнайбільше інформації про своїх пращурів з усієї України для того, щоб оживити багату родинну історію.

Для пересічного українця Австралійський континент є чимось не просто далеким географічно – для багатьох з нас Австралія це майже міфічна країна, про яку ми, на жаль, так мало знаємо, цей факт також стосується українців на цьому континенті. Проте, Христофор наголошує, що в цілому українська діаспора в Австралії є досить монолітною, а найголовніше дієвою, навіть не зважаючи на той факт, що у порівнянні із американською чи канадською спільнотами, австралійська є значно меншою та молодшою. Австралійська діаспора досить активна – багато людей залучені у діяльність таких організацій як СУМ, Пласт, а також різних церковних організацій. Крім того вони ґрунтовно зацікавлені справами в Україні. Щодо самоідентифікації людей в діаспорі то Христофор наголошує, що багато з них  називають себе австралійцями, але поруч з цим також і українцями. Для другого покоління діаспорян українська ідентичність є дуже важливою –  їм важливо зберігати українські традиції та власне коріння. Дуже часто місцем концентрації та збереження української ідентичності є церква чи місцева парафія. Церковна спільнота по-особливому важлива для старшого покоління. В Сіднеї і околицях є чотири церкви, навколо яких гуртуються українці, – одна католицька і три православні. Більшість молодих людей з третього покоління також відчувають сильну прив’язаність до українського спадку та до української культури, проте все ж менше ніж друге покоління українців Австралії.

Христофор Люлька також наголошує, що Школа української мови та культури УКУ дозволяє не просто вивчати мову і пізнавати Україну, ця школа є також майданчиком для налагодження тісніших зв’язків з іншими австралійцями українського походження, які щороку приїжджають до Львова для вивчення мови і знайомства з Україною.

Про Школу української мови та культури УКУ

Люди різного віку та професій, з різних куточків світу вже 17 років поспіль приїжджають на Школу української мови та культури в УКУ. Серед них політологи, дипломати, історики, студенти та навіть школярі (за весь час існування Школи наймолодшому учаснику було 8 років, а найстаршому – 82 роки).

Ідея Школи української мови та культури зародилася ще у 2002 році, коли до УКУ приїхала група студентів з Канади, які хотіли вивчати українську мову. Тоді в університету подумали, якщо є запит, то чому б не створити україномовну школу. Так народилася ідея, а вже за рік відбулася перша школа, яка тривала приблизно місяць. За якийсь час природно виникла необхідність структурувати навчальний процес, урізноманітнити, зробити його більш інтерактивним і водночас доступним для учасників із різним рівнем знання української та видати серію навчальних комплексів. А зараз, окрім викладання української, на Школі також читають лекції з історії України, політології, економіки, розвитку комп’ютерної освіти й IT.

На Школу української мови та культури можуть потрапити всі охочі. Попередньо з потенційними учасниками проводять тест та співбесіду, щоб визначити рівень володіння українською, зрозуміти їхню мотивацію й індивідуальні побажання. Таким чином учасників ділять на групи початкового, середнього чи вищого рівня. Хтось із них цільово хоче удосконалити письмову мову, хтось говоріння. З огляду на особисту мотивацію учасників, Школа намагається зробити вивчення мови максимально природним, контекстуальним, ситуативним. Це було б неможливо, якби учасники відвідували звичайні мовні курси у своїх країнах.

***

24 лютого у Мельбурні, а 2 березня у Сіднеї Український католицький університет проводитиме благодійні вечори на підтримку розвитку своєї діяльності та збору коштів на стипендій для талановитих студентів.

Якщо ви бажаєте підтримати програми УКУ та взяти участь у бенкеті, зголошуйтеся у Сіднеї до Катерини Аргіру [email protected] тел. 0423 204 988 та у Мельбурні до Петра Думи [email protected] тел. 0412 560 000.

Андрій Гриниха

***

Ця стаття опублікована у №2 газети Церква і Життя, лютий 2019 рік