«І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу Його бачили − славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого»

(Ів. 1, 14)

Христос Рождається! Славімо Його!

Дорогі у Христі!

Сьогодні в чергове ми роздумуємо над таїнством Різдва Христового. На прихід Бога очікували цілі покоління; про цю подію писали старозавітні пророки. Людство очікує прихід Бога, який настільки полюбив його, що стає одним з нас. Саме через цю подію воплочення ми починаємо розуміти Божий план відносно людини.

«Народ, що в пітьмі ходить побачив світло велике – бо з нами Бог» (Велике Повечір’я)

Коли Бог прийшов на землю, то цій події не передували блискавки і громи; не було жодних надзвичайних явищ, які могли би викликати захоплення серед людей. Предвічний Бог приходить до людей у вигляді дитини. Він приходить тихо і смиренно, у темну ніч, коли народ спав. Чому саме в образі дитини? Коли роздумаємо над цим – то відкриємо прості істини. Мала дитина є беззахисна і вона залежить від інших. До неї ніхто не боїться підійти: ні старші, ні молодші, ні бідніші, ні багатші. Дитина своєю усмішкою та безумовною любов’ю вміє викликати спокій та мир. Саме тому Бог приймає цей образ. Він беззахисний перед нашою свобідною волею та залежить від нашого вибору: приймемо Його чи ні. До Нього у вертеп приходять убогі пастирі, які в дарунок можуть принести лише свою теплоту. Але також приходять і багаті князі, які принесли дорогі скарби. Бог Своєю любов’ю та миром може наповнити наші серця. Нам потрібно лише прийняти Його та зрозуміти, що Він народився не тільки 2000 років тому – але й народжується сьогодні, в такому неспокійному 2021 році Божому. Він народжується, щоб з кожним розділити його щоденність. Він приходить щоб розділити страх і тривогу; розділити біль втрати і сумніви.  Місцем Його народження стає наше серце. Можливо у ньому зараз темно, як у ту ніч коли народився Ісус. Проте з Його народженням, у найтемніших закутках нашого серця може засяяти світло. І ми зрозуміємо, що з нами Бог.

«Марія ж пильно зберігала все це роздумуючи у своєму серці» (Лк. 2, 19)

Про що ж Марія роздумувала у своєму серці? Вона роздумувала над таїнством яке з’явилось перед нею та якого вона стала учасницею. Роздумувала, бо напевно не мала всіх відповідей на запитання, які постали у її житті. Роздумувала, бо перед нею відкрилась таємниця Божої присутності серед цього темного і жорстокого світу. Роздумувала, бо розуміла, що її дитина – це Син Всевишнього. Можливо ми також не маємо всіх відповідей на питання, які з’являються у нашому житті. Тому Марія вчить нас роздумувати над цим; молитись, щоб Господь не забрав від нас певні випробування чи терпіння,  а  дав нам силу і благодать перейти цей шлях разом з Ним. Роздумуймо та збережімо цю благодать Божої присутності у нашому житті.

«Йосиф зробив як звелів йому ангел Господній» (Мт. 1, 24)

Хоч в Євангелії нема ані одного слова яке сказав би святий Йосиф, але його особа промовляє без слів. Він був заручений з Марією, і звісно, що мав свої плани на життя. Проте Господь його обирає бути опікуном Свого Сина і його матері. Велике покликання і водночас – велика відповідальність. Саме тому до нього приходить ангел і каже: «Не бійся, Йосифе!». І дає йому ніби чергове завдання: «І ти даси Йому ім’я Ісус». Для нього було не просто прийняти Божі плани. Але довіряючи Всевишньому, він робить так як повелів Господній ангел. Святий Йосиф є головою родини, і  його життя є переповнене випробуваннями і терпіннями від самого народження Ісуса. Він іде на перепис населення разом з Марією, якій настав час родити. Він шукає місця у заїзді, але ніде не знаходить. Він змушений брати родину і втікати в чужі сторони, щоб рятувати життя дитятка-Ісус.

Читайте також:

Сьогодні ми також переживаємо певні випробування спричинені пандемією коронавірусу. Ми не знаємо, як довго ще це буде тривати і коли налагодиться наше життя. Ми не маємо впевненості у завтрашньому дні. Тому приклад Марії і Йосифа є прикладом для кожної родини: як довіряти Богові, як переборювати труднощі, як цінувати сім’ю та одне одного.  Їхній приклад вчить нас як бути разом та як бути відкритими на співпрацю з Богом. Нехай Пресвята Родина буде для нас проводарем у мандрівці до Бога. Дозвольмо Ісусові народитися в наших родинах.

Бажаю Вам Веселих Різдвяних Свят, а водночас Богом благословенного 2021 року Божого. Нехай Новонароджене Дитятко-Ісус дарує нашим серцям мир та впевненість, що з Нами Бог!

Христос Рождається! Славімо Його!

Благословення Господнє на Вас!

Микола Бичок, ЧНІ

Єпарх Мельбурнської Єпархії Свв. Петра і Павла

This post is also available in: English