Євангелія від Матвія та Луки мають всебічні та багатогранні оповіді народження Месії. Церква згадує ці оповіді у Різдвяний час. Найбільш важливо нам пригадати відому оповідь «подорож до Єгипту».

Це історія подорожі Святої Родини до Єгипту. Марія та Йосиф разом з маленьким Ісусом вирушили через пустелю до Єгипту. У довгу та виснажливу дорогу. Здійснюючи цю подорож вони стали архетипом усіх мігрантів. Їхня історія є також історією наших предків. Передовсім, у оповіді йдеться про порятунок маленького спасителя від махінацій жорстокого царя Єгипту. Цю оповідь можна знайти у Євангелія від св. Матвія частина 2 вірші 13-23. Вона є тлом плану Української Католицької Церкви до обговорення еміграції під час Собору 2020. Варто зазначити, що 1 мільйон українців залишили Україну та працюють у Польщі.

Читайте також:

Темою Патріаршого Собору 2020 буде «Еміграція, поселення та глобальна єдність УГКЦ». Основним гаслом є «Церква з тобою завжди та всюди». Як зазначається у цьогорічному постсинодальному Пасторальному Посланні стосовно причастя та єдності в УГКЦ: «Наша Церква вже не є локальним явищем, прив’язаним до певної території чи пасторального контексту. Сьогодні вона є глобальною та водночас відмінною, українською та багатонаціональною». Майбутні обговорення на Патріаршому Соборі мають на меті детально проаналізувати виклики, які стоять перед глобальною УГКЦ, та допомогти нам знайти найкращі шляхи «згуртувати тих, хто відійшов», та збільшувати прихильників нашої автономної церкви. Відповідно, головним її заданням є пошуки способів розбудови міцних громад на парафіяльному, єпархіальному, митрополичому та глобальному рівнях.

Яким чином нам сьогодні віднайти наших вірних там, де вони перебувають?

Готуючись до Єпархіального собору потрібно задуматися над трьома важливими питаннями, поставленими Блаженнішим.

Перше – де ми сьогодні є? «Навіть у рамках кожної місцевої єпархії ми сьогодні бачимо три феномени: міграції, імміграції та еміграції. Міграція – люди рухаються всередині своєї країни, своєї держави, навіть своєї єпархії. І кожного разу, коли ми рухаємося, наражаємося на небезпеку випасти з мережі наших спільнот. Імміграція – коли з-закордону до нас приїжджає багато людей. Як їх інтегрувати в парафіяльні спільноти? Також є феномен еміграції, коли виїжджають за межі нашої єпархії, митрополії, Церкви, країни. Яким чином нам сьогодні віднайти наших вірних там, де вони перебувають?»

Наскільки наша єпархія, парафія відповідає тим потребам душпастирської опіки, яку сьогодні мають наші вірні

Друге питання – якими ми сьогодні є? Як нам відповісти на конкретні потреби наших вірних? Наскільки наші структури, наші парафії відповідають сьогодні мережі фактичної присутності наших вірних? «Церква мусить стати динамічною, мобільною вслід за мобільністю наших вірних. На ваших місцевих єпархіальних соборах запитайте себе, чи мережа присутності наших парафій відповідає фактичній присутності наших вірних? Як нам відкритися на те, щоб піти там, де нас сьогодні ще нема? Як нам піти туди, де нас сьогодні чекають? Наскільки наша єпархія, парафія відповідає тим потребам душпастирської опіки, яку сьогодні мають наші вірні».

Як нам бути єдиною глобальною Церквою на різних її рівнях?

Третє питання – як нам сьогодні діяти, як нам сьогодні бути Церквою? Феномен нового розпорошення може бути дуже загрозливим, якщо не знайдемо відповідних елементів, як нам сьогодні збиратися, як нам у тому динамічному русі творити спільноту? Як нам бути єдиною глобальною Церквою на різних її рівнях?».

Тут є багато над чим подумати. Різдвяні свята дають час відпочити та у молитві замислитися над цими запитаннями.

This post is also available in: English