Я не думаю, що хтось із нас має сумнів у тому, що всі ми зобов’язані поховати мертвих. Всі це роблять. Всі завжди це робили. Це закон землі і є одним із «діл милосердя», як навчає наша церква.

Крім очевидних причин, чому ми це завжди робили, є дуже серйозні причини цього зобов’язання. Є причини, чому в різних місцях та різних культурах церемонія поховання померлих стала дуже складною та комплексною.

Оскільки ми можемо не знати історії традиції, яка формувалася навколо похоронів, ми намагаємось скоротити, змінити та іншим чином зробити наші похорони більш простими.

Читайте також:

У нашій культурі, ми пробуємо уникати питання смерті, деякі вважають за краще уникати відвідування похорону, особливо якщо померлий не родич.

У Біблії, в книзі Тобіта, ми читаємо, що Тобіта викинули зі його суспільства, бо він виконував волю Божу і ховав мертвих, особливо злочинців. Щось, що у той час ніхто не хотів робити, але Бог через Тобіта сказав, що саме була Його воля, що всі заслуговують бути поховані належним чином.

Похоронна церемонія може говорити про речі, для яких ми не можемо знайти слова.

Стародавні культури та власна українська культура розробили похоронний ритуал, який служить нашому розуму та душі в цей дуже чутливий час в нашому житті. Наші похоронні звичаї в цілому допомагають нам у горі, жалобі та відпущенні, що насправді допомагає нам у болісні часи розлуки. Я думаю, ви можете сказати, що похоронні обряди служать нам, допомагаючи лікувати нас у час потреби.

Багато життєвих ритуалів важливі для нашого самопочуття, наприклад, дні народження, весілля, випускні та інші моменти досягнення.

Деякі з найбільших умів у світі вихваляють похоронні ритуали за те, що вони допомагають нам справлятись із вираженим горем.

Однак похорони є більш особливими. Вони, серед іншого, публічно висловлюють любов, яку ми маємо до членів сім’ї чи інших членів громади. Встановлені ритуали є важливими, оскільки вони забезпечують систему підтримки наших загальних вірувань та цінностей. Він заспокоїв нас. Вони виражають нашу віру і почуття, коли ми не в змозі виразити себе словами. Похоронна церемонія може говорити про речі, для яких ми не можемо знайти слова. Деякі з найбільших умів у світі вихваляють похоронні ритуали за те, що вони допомагають нам справлятись із вираженим горем.

Християнські похорони включають підготовку або доручення померлого Богові та молитву за померлого знайти спокій у потойбічному житті. Навіть так звані атеїсти говорять про підготовку людини до всього, що лежить поза життям.

Австралія – ​​одна з найменш релігійних країн світу, але кількість проведених похоронів залишається такою ж, оскільки, як кажуть психологи, «ритуальна поведінка забезпечує порядок та стабільність у часі хаосу та безладу».

Словом, ми дякуємо Богові за нашу українську духовну культуру. Поважайте та дотримуйтесь похоронних традицій. Ця давня практика допомагає нам зберігати відчуття стабільності і нормальності в час смутку і горя. Я маю на увазі весь релігійний ритуал, протягом часу, перед тим ніж людина помирає. Ті звичаї, які прописані для самого похорону, і навіть ті, що дотримуються після похорону. Усі вони є благословенням від Бога на нас у годину потреби.

Владика Петро Стасюк

Єпархій Української Греко-Католицької Церкви у

Австралії, Новий Зеландії та Океанії

***

Ця стаття опублікована у №7газети Церква і Життя, липень 2020 рік

This post is also available in: English