Ваша Екселенціє! 

Дорогі браття в єпископстві! 

2004 року я мав нагоду перший раз побувати в росії на Сибірі. Ще тоді я пригадую розмову з багатьма переселенцями, яких радянська влада 21 жовтня 1947 року вивозила товарняками до Сибіру. Ця операція називалась «Запад». Тільки за одну добу було насильно вивезено в Сибір та Казахстан майже 78,000 мешканців Західної України. Пізніше, мільйони українців були насильно вивезено та замордовано в радянських таборах. Історія повторюється і сьогодні, де 75 років пізніше відбувається геноцид нашої нації. 

Читайте також:

Сьогодні дякую Вам за унікальну можливість донести правду про війну в Україні на Конференції Католицьких Єпископів в Австралії. Останній раз я звертався до Вас 9 травня цього року на 75 день війни. Сьогодні вже є 259 день війни, і це більше ніж вісім місяців жахіття, який переживають всі українці, і знову ж таки, за цим спостерігає весь цивілізований світ. Це є дуже символічно, що я сьогодні промовляю до Вас, оскільки 9 листопада є день української писемності та мови. 

В цьому зверненні буде дуже багато статистики, яка має на меті показати жахливі наслідки війни. Отож, з початку повномасштабного військового вторгнення російська федерація випустила по Україні близько 3,500 ракет. В наслідок цих вибухів, гинуть люди, страждають діти, забруднюється повітря, вода та ґрунт. Варто зауважити, що близько 200,000 квадратних кілометрів території України вже потребує розмінування. 

За вісім місяців війни в Україні, згідно офіційних даних, було вбито близько 6,000 мирного населення, 11,000 солдатів, поранено 40,000. Тільки в місті Маріуполі, за неофіційними даними, говорять про 86,000 вбитих людей. За даними ООН, через війну росії проти України 16 млн. людей були змушені покинути власні домівки у пошуках безпеки: 7,4 млн. українців внутрішньо переселених осіб зі сходу на захід України, 8,6 млн. українських громадян виїхали за кордон. Можемо сказати, що 1/3 населення країни покинули своє житло. Населення України до війни становило 42 млн. людей, а зараз скоротилось до 34 млн. людей. 

Росія хвалиться, що допомагає українцям зберегти їхнє життя на окупованих територіях. Проте, згідно даних країни-агресора, вже понад 4,5 млн. українців примусово депортовано в росію, з них 690,000 дітей. Вони розпорошені по території цієї держави, розкидані по віддалених регіонах росії. У багатьох із них відібрали українські документи, дітей насильно забрали від їхніх батьків. Більшість українців пройшли через страшні фільтраційні табори окупантів, де над ними знущались і залякували. 

За час повномасштабної війни зруйновано або пошкоджено: понад 140,000 будинків (залишились без житла понад 3,5 млн. осіб), 2,614 закладів освіти (включаючи 764 дитячих садочків), 903 закладів охорони здоров’я, 593 аптек, 89 установ соціальної сфери, 511 адміністративних будівель, 205 церков, храмів та мечетей, 203 культурних споруд, 412 заводів та підприємств, 309 мостів, 25,000 кілометрів доріг, 1,991 магазин, 27 торгових центрів, 28 нафтобаз, 18 цивільних аеропортів та 4 порти. 

25 лютого, на початку війни, багато світових ЗМІ показали колону техніки окупантів, яка простягалась на 27 кілометрів. Однак вже 25 вересня, через 7 місяців від початку війни, багато світових ЗМІ показали багатокілометрову чергу росіян, які хочуть втекти з росії, щоб ухилитись від мобілізації та не їхати на війну. Лише за 2 тижні 1 млн. чоловіків покинули росію. 

За офіційними даними, на сьогоднішній день у цій війні загинуло близько 77,170 російських солдатів. А якщо порахувати всю знищену російську військову техніку, то це буде колона довжиною в понад 100 кілометрів. Згідно офіційних даних, 1 день війни в Україні для росії, включаючи санкції цілого світу, коштує 20 мільярдів доларів. Якщо ці цифри помножити на весь час війни, ми отримаємо вражаючу суму в 5,1 трл. доларів, яку можна було б витратити для добра громадян росії а не для геноциду українського народу. Тільки вдумайтесь, сума 5,1 трл. доларів становить 10 річних бюджетів Австралії. 

Росія воює не з армією а з народом, безперестанно обстрілюючи міста та села, щоб спричинити якнайбільше жертв серед мирного населення. Такими діями окупант показує усьому цивілізованому світу своє справжнє обличчя. 

Сьогодні ворог використовує тактику у війні, яка називається «голод і холод». Від початку війни, росіяни масово вивозять зерно з окупованих територій України. Влітку, окупанти цілеспрямовано стріляли по засаджених полях, щоб через пожежу знищити урожай пшениці та спровокувати «голод» в Україні та в інших країнах залежних від поставок зерна. Варто зазначити, що згідно світового рейтингу зернових 2020 року Україна посідала 1 місце за виробництвом соняшника, 2 місце за обсягом поставок ячменя, 4 місце – по кукурудзі та 5 місце – по пшениці. Україна є дуже важливим гарантом продовольчої безпеки в світі на міжнародному ринку зерна. 

Агресор також використовує «холод» як засіб війни. Зараз в Україні прийшла зима і потрібно багато ресурсів, щоб обігріти лікарні, школи та будинки. Проте росія цілеспрямовано завдає масованих атак по електростанціям, газовим станціям та об’єктам постачання води. Тільки вдумайтесь, лише за 10 жовтня окупанти випустили по території України 84 крилаті ракети та 24 безпілотники, які знищили багато об’єктів інфраструктури по цілій країні. Це вдруге стався такий масований обстріл після повномасштабного вторгнення росії до України 24 лютого, на який агресор витратив 600 млн. доларів. 

Територія України охоплює всього 1 часовий пояс. Територія Австралії офіційно охоплює 3 часових поясів. Натомість територія росії охоплює 11 часових поясів. У своїх залізних імперських обіймах вона тримає близько 120 етнічних груп і народів. Скільки їй ще потрібно? Скільки ще людських страждань спричинить її колоніальні амбіції? Росія у 28 разів більша за Україну. Однак Україна успішно бореться за свою незалежність. Надіємось, що з підтримкою цивілізованого світу, росія не завоює ще одну незалежну країну. 

З 23 по 27 вересня під дулом автоматів проходив псевдо референдум щодо приєднання чотирьох областей України до росії. А 30 вересня, президент росії путін, порушуючи всі принципи міжнародного права, оголосив про анексію чотирьох регіонів України, які становлять 15% території України та на якій проживало 8,5 млн. українців до 2014 року. Чотири окуповані регіони України, які були приєднані до росії, по австралійських мірках – це майже як територія двох островів Тасманії. 

1994 року Україна, яка була третьою за потужністю в ядерному арсеналі після Сполучених Штатів Америки та росії, стала першою країною, що в односторонньому порядку відмовилася від свого ядерного арсеналу. А вже сьогодні росія погрожує ядерною зброєю Україні та цілому світу. Варто зазначити, що Будапештський меморандум підписали США, Великобританія та росія. Саме ці держави стали гарантами незалежності та територіальної цілісності України. Сьогодні ми є свідками того, що міжнародні домовленості не працюють, оскільки один із гарантів, росія, не виконує взяті на себе зобов’язання. Це становить загрозу усталеному порядку в цілому світі. Як наслідок, росія анексувала Крим в 2014 році та розпочала повномасштабну війну в Україні 2022 року. 

В посинодальному посланні єпископів УГКЦ 2022 під назвою «Перемагай зло добром» сказано: «Російська армія вбиває невинних і ґвалтує беззахисних, викрадає дітей і депортує окупованих, катує ув’язнених і морить голодом заблокованих, краде вирощене нами збіжжя і мародерствує в наших оселях, анексує землі й нищить захоплені підприємства, обстрілює мирні міста і тероризує мешканців. Російське керівництво прагне зруйнувати українську державність і позбавити нас нашого імені. «Їхні очі та їхнє серце тільки й дбають про наживу, а ще про те, як би кров безвинну пролити та як би утиск і насильство чинити» (Єр. 22, 17). Знову, як і в ХХ столітті, територія нашої Батьківщини перетворилася на «криваві землі»». 

Агресор робить все для того, щоб перешкодити мирному населенню виїхати з тимчасово окупованих територій, де людям загрожує голод, холод та смерть. Окупанти запровадили так званий процес фільтрації, який мають пройти всі люди які хочуть покинути окуповані землі. Цей процес затягується на дні а деколи й тижні, щоб ускладнити людям виїзд на підконтрольну територію України та щоб вселити в людей страх. 

Фільтрація виглядає в наступний спосіб: прискіпливо перевіряють всі твої документи та речі; потім беруть відбитки пальців; перевіряють мобільні телефони, чи часом немає чогось українського; допитують цілі сім’ї, і якщо хтось з сім’ї сказав щось інше – розділяють сім’ї; принижують та заставляють повністю роздягатися; знущаються та катують. Після таких фільтрацій, доля багатьох людей є невідомоювони вважаються зниклими безвісті 

Через принизливу перевірку українців, росія запроваджує свою нацистську ідеологію, яка проявляється в ідеї «меншовартості» українського народу, другосортності українців та штучності української державності. За задумом агресора, успішно фільтрацію може пройти той, хто відмовиться від країни свого народження, своєї мови, патріотичних почуттів і, по суті, від усього свого життя. Це не просто дискримінація українців за ознакою національності, це один з елементів тотального геноциду нашої нації. 

Ваша Екселенціє! Сьогодні через Вас висловлюю свою вдячність Святішому Отцю Франциску за молитви за мир в Україні, за допомогу у звільненні полонених, за візити двох кардиналів з гуманітарною місією та за всі старання Святої Столиці щодо відновлення справедливого миру в Україні. 

Щиро вдячний Австралійській Конференції Католицьких Єпископів за Ваші щирі молитви та за офіційне звернення і заклик до миру в Україні, яке було видане 13 травня цього року. Дуже дякую Карітасу Австралії, Католицькій Місії, Церкві в Потребі а також всім дієцезіям і монашим спільнотам за збір коштів для гуманітарної підтримки наших людей та біженців. В особливий спосіб дякую за Ваші відкриті серця, бо те, що Ви зробили для допомоги нашим людям – Ви зробили Христу, як читаємо в Євангелії від Матея: «Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене; був нагим, і ви зодягли Мене; був недужим, і ви відвідали Мене…» (Мт. 25, 35-36). 

31 липня цього року, Австралія офіційно закрила програму гуманітарної візи для українських біженців терміном на три роки. На сьогоднішній день було видано понад 9,000 віз, з яких близько 4,500 людей вже прилетіли до Австралії. Я щиро вдячний уряду Австралії, який досі надає гуманітарну та військову допомогу Україні. 

Дорогі брати в єпископстві! Сьогодні Україна потрібує допомоги всього світу, щоб протистояти воєнній агресії росії. Прошу Вас продовжувати молитву та піст за мир в Україні у Ваших дієцезіях. Заохочую до добрих діл милосердя, які допоможуть нам загоїти рани війни. Я закликаю Австралійську Конференцію Католицьких Єпископів відвідати Україну з братнім візитом. Подібні візити вже зробили багато делегацій єпископських конференцій з близька десяти країн світу. 3 липня п. Ентоні Албанізі, Прем’єр-Міністр Австралії також відвідав Україну. Для нас це дуже важливо, оскільки через такі жести виявляється міцна підтримка українському народу та католицькій церкві в Україні. Також я закликаю Австралійську Конференцію Католицьких Єпископів організувати збірку перед Різдвом для підтримки біженців та людей в Україні протягом цієї зими, яка буде найскладнішою для нашої країни за десятиліття незалежності. 

Сьогоднішнє звернення до Вас завершую словами молитви: «Всемогутній Боже! Вислухай благання наших зболених сердець за нашу землю та народ України, який протистоїть збройній агресії та вторгненню. Зглянься Своєю благодаттю на всіх, хто мужньо боронить свою Батьківщину, огорни Своєю батьківською любов’ю матерів і батьків, невинних дітей, вдів і сиріт, полонених та поранених, безпомічних та зниклих безвісті, тих, хто шукає захисту, притулку, милосердя і співчуття. Благослови серця всіх тих, хто вже виявив своє велике милосердя і солідарність у найбільш скрутний час для України. З’єднай нас разом, як своїх дітей, своє творіння, і всели в нас свою силу, мудрість і розуміння. Нехай Твоє Святе Ім’я буде благословенне і прославлене завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь».