Ми знову святкуємо народження Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. Він безумовно народився в бідній частині міста, навіть не в будинку, а в стайні, можливо, соціальний еквівалент гаражу. Історія Ісусa не є історією багатої людини або, про людину, яка працювала в соціальному порядку. Він проповідував в дусі його народження. Він проповідував про любов і співчуття, чесність і лікування людей з гідністю.
Кілька тижнів тому ми святкували життя Святого Миколая. Він захищав Церкву від тих, які хотіли, щоб змінити її навчання. Він також захищав бідних, пригноблених і нужденних. Наша Церква побачила, що ми, як спільнота віруючих, повинні повторно розглянути, як ми представляємо себе. Ми це називали Стратегія 2020. Ця програма вже працює в нашій єпархії протягом декількох років. Вона є процесом оновлення. Ми, як спільнота віруючих, знаходимося в процесі оновлення.
Засновники цієї єпархії побудовали соціальні структури та методи проповіді Слова Божого, способи, які були придатні для них. Ми повинні адаптуватися до сьогоднішнього часу. Ми тільки що мали єпархіальни Собор, де люди зі всієї єпархії зустрілися. Ми обговорили питання, які впливають на нас, і подивилися на деякі рішення. Це супроводжувало Патріарший Собор всієї Церкви. Єпископи, священики, духовенство та миряни з усього світу зібралися в Києві. Всі єпархії переставили результати єпархіальних Соборів у Києві. Після цього відбувся Синод Єпископів, на якому знову дивилися на всі ці результати. Єпархіальний Собор видав резолюції, Патріарший Собор видав резолюції, та так само і Синод Єпископів. Ці резолюції є напрямні лінії, які приведуть нас більше до Христа, центру поновлення Церкви.
Цього року ми шукаємо, зокрема, концепцію стратегічного управління. Існує і буклет про це, який доступний для всіх. Це не просто про гроші, насправді, фінансування тут не найважливіша річ. Це про використання подарунків, які Бог дав на благо громади. Для гідности задоволення нашого Господа, ми повинні святкувати Різдво декількома способами. Освячення означає витрачати наш час у розкриванні віри і в служінні Богові й доброті до свого ближнього, особливо тих, хто потребує нашої допомоги. І ми повинні думати про те, котрими б ми були (або мали) як Христос не прийшов би до нас, які би ми були бідні у багатьох відношеннях. Разом з усією нашою Церквою ми повинні спробувати зустрітися з Христом так, як би він мав бути зустрітий. Це найбільш доречно, в тому що ця зустріч про оновлення єпархії, відбулася точно під час підготовки до Різдва нашого Господа. Ми самі, як Церква повторно народилися і стали пожвавлені в реальній громаді віруючих. Це такий захоплюючий період для всіх нас, в якому Дух йде серед нас, що кличе нас поділитися своїми дарами один з одним і, таким чином, разом дійти до спасіння. Нехай новонароджений Ісус обергіє нас.
+ Петро,
Єпархія свв. ап. Петра у Павла,
Мельбурн