У парафіян катедральної парафії в Мельбурні від самого початку Великого посту відчувається дух очікування Великодня. Щоразу більше людей приходять до церкви, а також приступають до Святих Таїнств, так виглядає, що все покращується тут за останні кілька років. Велика кількість дітей на парафії брала участь у процесіях за останній період часу. Зокрема, діти процесійно входили до церкви, тримаючи в руках ікони в Першу неділю Посту, тримаючи хрест в Хретоспоклінну Неділю, тримаючи пальмові гілки у Квітну Неділю. Через те, що в Австралії немає верби в літній період, на парафії в Квітну Неділю ми використовували щось таке, що сам Ісус бачив за тиждень до Воскресіння – пальмові та оливкові гілки. Тут немає проблем з цим, на землі, що розташована з протилежної сторони від України, у південній півкулі, в Австралії.

Парафіяльна школа почала готуватися до Пасхи ще кілька тижнів тому назад. Учні збиралися для писання писанок напередодні. Вони є досить вправні тепер у цій справі. Тиждень пізніше після школи, Спілка Української молоді збиралася кілька раз впродовж дня, щоб навчати дітей та молодь різних вікових груп писати писанки.

Учні братської школи вчилися водити традиційні гаївки, які є особливими великодніми танцями, котрі вони водитимуть на подвір’ї біля церкви після Восресної Літургії. За два дні до Квітної неділі дві групи, українська школа та парафія, користувалися обома кухнями, які є в школі та в парафіяльному залі, де вчилися пекти паски та пекли їх для великоднього базару, який відбувся на Квітну неділю. Отож, було спечено більше 80-ти пасок, а це було вдвічі більше, ніж потребувалося раніше, і всі паски було продано дуже швидко.

Парафія зібрала всі речі, необхідні для благословення на Паску: яйця, ковбасу, шинку, хрін, сир. І це все було розпродано дуже швидко.

У квітну неділю до церкви прийшло дуже багато людей. Церква була заповнена, а діти, дотримуючись старої традиції, взяли участь у процесії з пальмовими гілками, так як це відбувалося дві тисячі років тому у Єрусалимі.

Владика Петро у проповіді, нагадавши про Ісуса, який сидить на ослі, попросив усіх присутніх дати відповідь на запитання: «Хто цей чоловік?». Він наголосив, що кожний християнин має відповісти на це запитання особисто. А відповідь залежить від їхнього взаємозв’язку з Христом та Церквою.

Після Літургії більшість людей пішли до парафіяльного залу на черговий недільний обід та великодній базар. Це було одне з найбільших зібрань людей за останній час, буквально всі столи були заповнені два рази. Це був великий день. Кожен може сказати, що атмосфера була дуже святковою та приємною. Це була чудова можливість для збудування нашої спільноти.

Ми очікуємо, що Страсний тиждень та на Пасха будуть дуже надзвичайними.

This post is also available in: English